Спецпроект

Стартував марафон історій про українців, які рятували життя під час Голокосту

Національний музей історії України у Другій світовій війні разом із партнерами розпочав проєкт «Українці-рятівники», який триватиме упродовж 2020 року.

За цей час планується зібрати історії мешканців України, які під час Другої світової війни рятували життя євреям, ромам та іншим приреченим, повідомляє УІНП.

 

Перший захід марафону відбувся 28 січня. Його приурочили до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. У музеї говорили про людей, які під загрозою смерті робили все для того, щоб вберегти та захистити інших. Держава Ізраїль присвоює їм звання "Праведник народів світу".

Станом на 2017 рік в Україні такого званная було удостоєні 2573 людини. Зокрема, 1995 року комісія проголосувала за присвоєння звання "праведник народів світу" братові митрополита Андрея Шептицького Климентію та греко-католицькому священику Маркові Стеку, але питання стосовно самого митрополита досі залишалося відкритим.

Лише 27 січня 2020 року Всеукраїнський конгрес іудейських релігійних громад звернувся до центру пам'яті Голокосту "Яд Вашем", аби присвоїти почесне звання митрополиту Андреєві Шептицькому.


Проєкт "Українці-рятівники" передбачає збір усних історій та відео зі свідченнями про Голокост, артефактів із різних регіонів України. Ці матеріяли будуть оприлюднені на загальнодоступному двомовному сайті.

Також заплановані щомісячні презентації на інформаційних сесіях у музеї, відповідних тематичних виставках, через соціальні відеоролики на телебаченні, інформаційні кампанії у громадському просторі тощо. У фіналі проєкту передбачено вихід видання.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.