Спецпроект

АНОНС: У Львові відкриється виставка "Тріумф людини. Мешканці України у нацистських концтаборах"

27 січня 2020 року виповнюється 75 років з того дня, коли танк, керований українцем Ігорем Побірченком, протаранив ворота найбільшого і найстрашнішого концтабору Третього Райху – Аушвіцу.

Сьогодні цей день вшановується, як Міжнародний День пам'яті жертв Голокосту, йдеться у повідомленні організаторів у Facebook.

 

Втім, серед невільників Аушвіцу – як і серед в'язнів інших нацистських концтаборів були тисячі українців. Вони потрапляли сюди за те, що боролися проти нацизму – як члени підпілля ОУН і як вояки радянської армії, за те, що втікали з нацистської каторги, за те, що допомагали рятуватися євреям, за те, що просто були...

Кілька років тому група дослідників зібрала історії кільканадцяти тих, хто пройшов пекло нацистських концтаборів та розповіла їх у виставці "Тріумф людини: мешканці України, які пройшли нацистські концтабори".

Деякі історії вражають трагізмом, деякі – безприкладною сміливістю. Не всі герої дожили до наших днів, але ви можете про них прочитати на стендах виставки, яка експонуватиметься у музеї "Тюрма на Лонцького".


Час: 28 січня, вівторок, 16.00


Місце: Національний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", вул. С. Бандери, 1, м. Львів

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.