АНОНС: У пошуках спільного майбутнього. Люблінський сейм 1569 року

Видавництво «Темпора» і Книгарня "Є" запрошують на історичний лекторій з Віталієм Михайловським про Люблінський сейм 1569 року очима коронної Русі.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Люблінський сейм 1569 р. без перебільшення можна назвати одним із найбільш драматичних у нашій історії. Власне його рішення стали початком тривалого процесу об'єднання під одним дахом тих земель, що ми зараз називаємо українськими.

Хоч, як би ми не намагалися знайти цю ідею у рішеннях цього сейму, ми її там не знайдемо. Але дуже часто певні історичні події стають початку чогось, що геть не входило в плани на той час.

Ніхто з ідеологів унії не міг побачити ідею соборної України у XIX чи XX cтоліттях, як і те, що Київ, не найуспішніше місто в XVI cт., стане столицею нової європейської держави.

Історики, що вивчали унію 1569 р. звертали і звертають увагу насамперед на ті яскраві події, що відбувалися впродовж одного з найдовших сеймів в історії Польського королівства та Речі Посполитої.

Цими яскравими подіями були суперечки, протести, вимоги короля з'явитися на сейм, дивні "хвороби", що "косили" сенаторів та послів, виїзд литовської делегації тощо. Ці події детально висвітлені очима авторів щоденників цього сейму, що стали основою для уявлень істориків XIX–XX ст. про ті події.

Погляд на сейм у Любліні з іншої сторони – коронної Русі – показує бажання місцевих можновладців та шляхти укласти унію з Великим князівством Литовським.

У 1569 р. вони бачили це цілком інакше, ніж нам би хотілося, але без їхнього прагнення до об'єднання ідея майбутньої України відкладалася на невизначений час або ж і взагалі не була б сформована та реалізована.


Лектор: Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Кафедри історії України Університету Грінченка (Київський Університет Імені Бориса Грінченка).


Модерує: Ольга Петренко-Цеунова.


Час: 22 січня, середа, 18:30.


Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. Київ


Вхід вільний

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.