У Британії рідкісну монету продали за рекордні 1 млн фунтів. ФОТО

Рідкісна монета соверен Едварда VIII 1937 року була куплена приватним колекціонером за 1 мільйон фунтів стерлінгів ($1,3 млн), що зробило її найдорожчою британською монетою за всю історію.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Reuters.

 

Монета була однією з шести, підготовлених Королівським монетним двором, коли Едвард став королем в 1936 році, і повинна була бути серійно випущена для загального обігу з 1 січня 1937 року.

Але він відрікся від престолу в грудні 1936 року, щоб одружитися з американкою Уолліс Сімпсон, після чого випуск монет було скасовано, а викарбувані монети ніколи не входили в обіг.

Едуард VIII наполягав на тому, щоб на портреті була зображена його ліва сторона, порушуючи традицію, що кожен новий монарх повинен бути повернений на монеті в протилежному напрямку до свого попередника.

Монета є совереном: тип золотої монети номіналом один фунт. Таких монет більше немає в обігу, але вони все ще діють в якості законного платіжного засобу у Великій Британії.

 

Виготовлена з 22-каратного золота, вона трохи менше і легше сучасної монети в 1 фунт.

З шести спочатку випущених монет, чотири знаходяться в музеях та установах, а дві в приватній власності.

Про їх існування не було широко відомо до 1970 року, оскільки вони були замкнені в сховищі і не виставлялися як частина колекції музею Королівського монетного двору через зречення Едварда.

Королівський монетний двір отримав дану монету від колекціонера із США, щоб повернути її до Британії для нового покупця.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.