У Львові презентують відреставровану картину французького художника Жоржа де Ла Тура

У львівській Галереї мистецтв імені Бориса Возницького презентують картину французького художника з провінції Лотарингія Жоржа де Ла Тура «Платіж» або відома, як «У лихваря».

Полотно є одним із 32-х відомого митця, які загалом є у світі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

 

Протягом року картину реставрували львівські фахівці і відкрили кілька таємниць. Передусім тепер можна побачити ім'я художника ліворуч на картині – де Ла Тур, а також частину дати, коли він її створив – 16.. . Однак навіть графологи не могли сказати точнішої дати написання полотна.

Припускають, що це були 1623-1624 роки. Цінність відкритого підпису у тому, що у світі є дев'ять його полотен, на яких видно авторський підпис. Дізнались реставратори про те, що капелюшок на голові одного з зображених персонажів не берет, а у формі таблетки. Фахівці побачили це після зняття трьох нашарувань на картині, яка раніше реставрувалась.

"Загалом було сім шарів, а це лакування, перелакування. Зараз відкрилась глибина перспективи. Непогані художники перемальовували, але Ла Тур – кращий.

Після реставрації гарно змінені у кольорі показалось зображення стола і деяких фігур, надзвичайно красиво відкрився перед. Було питання про розмір твору.

Судячи з того, що показує композиція і літери підпису, думаємо, що 2-2,5 см обрізані, тобто кардинально твір не змінився. Краї були знищені через перетягування", – каже реставраторка Інна Дмитрук-Сорохтей.

За припущенням львівських музейників, картина потрапила у Львів завдяки доньці Белзького воєводи Анни Цетнер, яка вчетверте вийшла заміж за представника дому Ґізів Ежена Лямбеска з Лотарингії, який замовив картину Жоржу де Ла Туру і, очевидно, привіз цю роботу у Львів для коханої жінки.

Орієнтовна вартість відреставрованої картини складає 5 мільйонів євро. До 26 січня оглянути роботу французького художника можна в Палаці Потоцьких, а далі картину повезуть у Мілан.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.