У Львові презентують відреставровану картину французького художника Жоржа де Ла Тура

У львівській Галереї мистецтв імені Бориса Возницького презентують картину французького художника з провінції Лотарингія Жоржа де Ла Тура «Платіж» або відома, як «У лихваря».

Полотно є одним із 32-х відомого митця, які загалом є у світі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

 

Протягом року картину реставрували львівські фахівці і відкрили кілька таємниць. Передусім тепер можна побачити ім'я художника ліворуч на картині – де Ла Тур, а також частину дати, коли він її створив – 16.. . Однак навіть графологи не могли сказати точнішої дати написання полотна.

Припускають, що це були 1623-1624 роки. Цінність відкритого підпису у тому, що у світі є дев'ять його полотен, на яких видно авторський підпис. Дізнались реставратори про те, що капелюшок на голові одного з зображених персонажів не берет, а у формі таблетки. Фахівці побачили це після зняття трьох нашарувань на картині, яка раніше реставрувалась.

"Загалом було сім шарів, а це лакування, перелакування. Зараз відкрилась глибина перспективи. Непогані художники перемальовували, але Ла Тур – кращий.

Після реставрації гарно змінені у кольорі показалось зображення стола і деяких фігур, надзвичайно красиво відкрився перед. Було питання про розмір твору.

Судячи з того, що показує композиція і літери підпису, думаємо, що 2-2,5 см обрізані, тобто кардинально твір не змінився. Краї були знищені через перетягування", – каже реставраторка Інна Дмитрук-Сорохтей.

За припущенням львівських музейників, картина потрапила у Львів завдяки доньці Белзького воєводи Анни Цетнер, яка вчетверте вийшла заміж за представника дому Ґізів Ежена Лямбеска з Лотарингії, який замовив картину Жоржу де Ла Туру і, очевидно, привіз цю роботу у Львів для коханої жінки.

Орієнтовна вартість відреставрованої картини складає 5 мільйонів євро. До 26 січня оглянути роботу французького художника можна в Палаці Потоцьких, а далі картину повезуть у Мілан.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.