АНОНС: Презентація виставки до 120-річчя репресованого археолога Теодосія Мовчанівського

У Національному музеї історії України відбудеться презентація виставки «Доля науковця у горнилі Великого терору» із серії «Репресована археологія».

Про це "Історичній правді" повідомили в НМІУ.

 

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський присвятив життя справі виявлення, вивчення та збереження пам'яток матеріальної культури. Він проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам'яток.

Важливо, що науковець вів дослідження широкими площами з пошаровим зняттям об'єктів та знахідок. Також це людина складної долі та непересічна особистість.

На виставці представлені предмети зі значної за обсягом колекції матеріалів із розкопок Мовчанівського. Це речі з Райковецького городища, багатошарової пам'ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва.

Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи дослідника з наукового архіву Інституту археології НАН України. Відвідувачі матимуть змогу побачити відкритий лист на розкопки, машинопис роботи "Райковецьке феодальне городище" та польовий щоденник археолога.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського заарештували за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за "шкідливу діяльність в області науки".

Рішенням трійки при Київському облуправлінні НКВД УРСР від 8 травня 1938 р. він був засуджений до вищої міри покарання. Вирок виконано 10 травня 1938 р.

Колекція матеріалів із розкопок Мовчанівського, що зберігається у фондах НМІУ, налічує близько 20 тисяч одиниць зберігання.


Час: 17 січня, п'ятниця, 16:00,


Місце:
Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Виставка триватиме до середини лютого.


Контакт:
(044) 278 48 64, інформація для ЗМІ: (097) 516 4679 (Наталя).

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.