АНОНС Презентація пошукового порталу загиблих у Другій світовій війні

2020-й – рік 75-ліття роковин закінчення Другої світової війни. За радянськими нормативами цього ж таки року мав завершиться термін зберігання у військкоматах документів на загиблих. Що було б із ними далі, невідомо.

Проте фахівці Національного музеї історії України у Другій світовій війні встигли зібрати й урятували унікальний документальний фонд, який нині налічує 10 тис. архівних справ. А до того ж зробили його загальнодоступним, створивши електронну базу даних.

 

Сайт допоможе відвідувачам установити долі зниклих безвісти родичів, знайти документи, пов'язані із загибеллю військовослужбовців, стане в пригоді дослідникам військової історії.

Цей проект – перший приклад упорядкування розпорошених по військкоматах "похоронок" та облікових документів на пострадянських теренах, а також єдиний такого обсягу пошуковий портал, створений самостійно музеєм.

Наразі електронний ресурс акумулює відомості про радянських військовослужбовців з України, які загинули і зникли безвісти, а також поховані на її території.

Містить 258 011 записів і 311 572 документи щодо Київської та Житомирської областей.

Упродовж 2020 р. буде викладено ще 110 тис. записів і 120 тис. документів. У перспективі – залучення до співпраці інших державних установ та створення на єдиній платформі всеукраїнського пошукового порталу загиблих комбатантів різних військових формувань періоду Другої світової війни.

Під час презентації буде представлено оригінальні документи з обліку загиблих. Фахівці розкажуть про особливості їх створення та обігу, що дають розуміння, чому остаточну цифру втрат установити неможливо. Родини, яким Музей допоміг знайти відомості про рідних, поділяться своїми історіями пошуку.

У презентації візьмуть участь музейники, науковці, архівісти, пошуковці, військові історики, демографи та інші фахівці.


Час: 16 січня, четвер, 12.00


Місце:
Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, Головна експозиція музею (Зал Пам'яті)

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.