Париж викладе свої музейні колекції в мережу

Паризьке муніципальне агентство Paris Musées, що об'єднує 14 музеїв, почало 8 січня, викладати в мережу оцифровані у високій роздільній здатності свої колекції.

Про це повідомляє Міжнародне французьке радіо.

Бульвар Капуцинів у Парижі. Жан Беро. 1889 р. Колекція музею Карнавалє
Бульвар Капуцинів у Парижі. Жан Беро. 1889 р. Колекція музею Карнавалє

У мережу будуть викладені постійні колекції таких музеїв, як Малий палац (Petit Palais), Карнавалє (Carnavalet), Коньяк-Же (Cognacq-Jay), Паризький музей сучасного мистецтва (Musée d'Art moderne de la ville de Paris).

Як підкреслює в своєму повідомленні AFP, музеї хочуть, щоб їхні зібрання стали краще відомі широкому загалу як у Франції, так і за кордоном.

Міські музеї програють у відвідуваності таким великим державним зібранням колекцій, як Лувр, Музей Орсе або Центр Помпіду.

"Операція "open content" дасть вільний доступ до наших фондів і дозволить будь-кому використовувати ці зображення без будь-яких технічних, юридичних або фінансових обмежень, в тому числі і з комерційними цілями", заявили в Paris Musées.

Спочатку агентство викладе 100 000 зображень, а потім файли будуть викладатися в міру оцифровування колекцій. Користувачі зможуть знайти потрібний їм твір за ключовими словами, наприклад, на ім'я художника або назвою музею, а потім завантажити зображення із додадою до нього довідку із зазначенням дати створення і інших відомостей. При використанні необхідно буде вказувати джерело файлу.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.