Архітектурній бібліотеці Заболотного відмовили в оренді приміщення

Поряд із нею почали зводити 24-поверхівку. Директорка запевняє, що закон забороняє виселяти бібліотеку, якщо немає іншої будівлі для зберігання фонду.

Восьмого січня архітектурно-будівельна бібліотека імені Заболотного отримала від київського відділення Фонду держмайна заяву про припинення договору оренди, повідомляє видання "Хмарочос".

Видання з фонду бібліотеки
Видання з фонду бібліотеки
Фото: facebook.com/dnabb.org

Термін дії договору оренди сплив 31 грудня 2019 року, і державне видавництво "Преса України" відмовилося його продовжувати.

Директорка бібліотеки Галина Войцехівська повідомила, що було написано звернення до Мінрегіону про те, що закон забороняє виселяти бібліотеку, якщо немає іншої спеціальної будівлі з умовами зберігання фонду, роботи користувачів і працівників.

До 2012 року бібліотеку було розташовано у будівлі Гостиного двору на Контрактовій площі. Після початку "реконструкції" Гостиного двору бібліотека переїхала на проспект Перемоги, біля метро "Шулявська". Водночас юридичною адресою бібліотеки досі залишається Контрактова площа, 4.

Раніше народна депутатка Ганна Бондар припускала, що виселення бібліотеки Заболотного може бути пов'язане з намірами реалізації ДПТ під будівництво житлової багатоповерхівки.

За адресою проспект Перемоги, 50а, будують 24-поверховий житловий будинок 50Avenue. Це ділянка поряд зі сквером "Слава танкістам", де є танк Т-34, – там уже встановили будівельний паркан і почали закладати фундамент.

За даними Delo.ua, ділянку продали приватній фірмі для будівництва ресторану в 2004 році, але будівництво почалося лише у 2019-му. У Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю повідомили, що забудовник – компанія "Шулявка" – не надав документів для перевірки.


Зазначимо, що у сховищах бібліотеки імені Заболотного зберігаються перша книга з архітектури, проєктна документація та карти Києва, стародруки, книжки XVII століття, в яких є описи втрачених об'єктів тощо.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.