Коштовності, вкрадені зі скарбниці у Дрездені, виставили на продаж в Ізраїлі

Два з ювелірних виробів, викрадених під час недавнього пограбування в одному з найбагатших музеїв Німеччини, як стверджується, виставлені на продаж в Ізраїлі.

Про це заявили в ізраїльській консалтинговій фірмі CGI Group, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство DPA.

 

Особи, які стверджують, що у них є два комплекти коштовностей із "Зеленого склепіння" Дрездена – дрезденський білий діамант і нагрудна зірка польського ордена Білого Орла, - запропонували обидва предмети за 9 мільйонів євро в серії електронних листів, сказала Цвіка Неф, виконавчий директор групи CGI.

Однак державний орган, що відповідає за "Зелене склепіння", з обережністю поставився до заяв і заявив, що не працює з CGI.

"Компанія не встановила контакт із нами", - сказав Стефан Адам, представник Дрезденської державної художньої колекції.

Двоє грабіжників проникли в "Зелене склепіння", де зберігається одна з найдавніших і найкраще збережених в Європі колекцій скарбів, через заґратоване вікно в ранні години 25 листопада і використовували сокиру для доступу до вітрин в ювелірному залі.

Дрезденський білий діамант і польський орден Білого Орла були серед більш ніж двох десятків предметів, вкрадених в ході пограбування, яке тривало всього кілька хвилин.

Розташована в Тель-Авіві CGI Group повідомила, що з нею зв'язалася юридична фірма від імені керівництва музею.

Ймовірні грабіжники вимагали оплати в біткоїнах.

"Вся інформація була передана в режимі реального часу земельній прокуратурі Дрездена", - сказала Неф.

Німецька поліція повідомила, що з ними зв'язалися 1200 інформаторів з Німеччини та інших країн, які висловили бажання допомогти в розслідуванні. Однак їхня інформація не стала в пригоді.

Як повідомлялося, поліція пропонує винагороду в розмірі 500 000 євро за корисну інформацію.

"Зелене склепіння", в якому знаходиться ювелірна кімната, залишається закритим для публіки приблизно через півтора місяця після пограбування. Поки не зрозуміло, коли воно знову відкриється.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.