Киянин хоче відреставрувати історичні ліхтарі, які прибрали з Маріїнського парку

Ініціатор ідеї, художник-реставратор за фахом, вважає демонтаж повоєнних ліхтарних стовпів вандалізмом.

Повоєнні ліхтарі, які демонтували з центрального входу до Маріїнського парку, слід викупити у комунальників та відреставрувати. Таку пропозицію на своїй сторінці у Facebook висунув киянин Василь Грубляк, наголосивши, що для нього "є різниця, в якому парку гуляти та під яким ліхтарем", пише Хмарочос.

 
Фото: Георгій Угринович

Грибляк каже, що за освітою він — художник-реставратор, який віднедавна став спеціалізуватися на відновленні старих світильників. На ідею врятувати маріїнські ліхтарі його надихнув приклад одеситів, які за кілька годин зібрали гроші, щоб вберегти від знищення паровозний цех ХIХ століття.

За словами художника, знесені ліхтарі були "шедеврами декоративного мистецтва середини ХХ століття". Він підкреслює, що разом з іншими світильниками вони перетворювали Маріїнський парк на "острівець теплого світла", тож рішення про їхню заміну та утилізацію — це вандалізм.  

"Після спішної реконструкції освітлення парк став нагадувати гігантський морг, заповнений мертвим холодним світлом…".

Грибляк закликав усіх небайдужих містян приєднатися до ініціативи з повернення світильників до Маріїнського парку. Реставратор наголошує, що готовий викупити ліхтарі за власні кошти, але для цього йому знадобляться юридична допомога — і подальша фінансова на власне реставраційні роботи, які він візьме на себе.

В коментарях чимало користувачів вже висловили готовність долучитися до цього проєкту. Підтримав його і радник Кличка Максим Бахматов, зауваживши, щоправда, про імовірну високу вартість такої реставрації.


Нагадуємо
, що нещодавня заміна всіх ліхтарів у Маріїнському парку, яка обурила багатьох киян, обійшлася міському бюджету у майже 19 мільйонів гривень.

Замовник цих робіт, КП "Київміськсвітло", оприлюднив офіційну заяву із поясненням, що більшість паркових стовпів була аварійною, а відтак їх змушені були замінити новими, іспанського виробництва.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.