Зникла картина, на якій зображений Іван Грозний, повернулася в Україну

Всесвітньо відома картина українського художника, яку довгий час вважали знищеною, повернулася в Україну.

Полотно Михайла Паніна "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" знайшли два роки тому в США, повідомляє видання "Сьогодні".

 

Картину занесли в зал комплексу "Мистецький Арсенал" під спалахи камер і оплески як цінний скарб.

Так в Україну повернулося полотно, яке майже 80 років вважали знищеним. "Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною" – робота художника Михайла Паніна, учня Іллі Рєпіна.

Полотно вивезли з Дніпропетровського художнього музею під час нацистської окупації, відтоді воно вважалося втраченим. Поки у 2017 році його не виставили на аукціоні в США.

"За правилами аукціону, треба з'ясувати провенанс (походження) роботи, яка виставляється на продаж. І виявилося, за допомогою музейної облікової документації, архівних матеріалів, фотографій, які зберігаються у нас в музеї, що це – музейний експонат", – розповідає директор Дніпропетровського художнього музею Тетяна Шапоренко.

За цей час полотно змінило кількох власників. Останні з них – американське подружжя Трейсі. Коли дізналися, що твір викрадено – відразу погодилися передати картину на батьківщину. Безкоштовно.

Втім, ще майже два роки знадобилося урядам України та США, щоб повністю узгодити процедуру. Залучили навіть ФБР.

"Спочатку робота летить літаком до Європи, з Європи вона їде наземним транспортом, принаймні, так було в цьому випадку. Разом зі скринею ця робота важила майже 200 кілограмів", – розповідає генеральний директор комплексу "Мистецький арсенал" Олеся Островська-Люта.

Музейники кажуть: багато років картина зберігалася неналежним чином, тому потребує реставрації.

"Якщо підійти до неї ближче, це і жорсткий кракелюр, і відшарування фарбового шару. І сьогодні, якщо не провести необхідні консерваційно-реставраційні заходи, може прогресувати руйнування полотна", – пояснює генеральний директор Національного реставраційного центру Світлана Стрельникова.

Відновлювати полотно почнуть вже через кілька днів. Поки ж його виставили на огляд в комплексі "Мистецький арсенал".

Побачити картину Михайла Паніна в столиці можна буде до 19 січня. Потім полотно повернеться в Дніпропетровський художній музей.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.