У Києві зареєстрували петицію про перейменування вулиці Пушкінської на Асфальтовану

Громадський активіст Олександр Аронець зареєстрував на сайті Київради петицію із закликом перейменувати вулицю Пушкінську в Києві на вулицю Асфальтовану.

Про це повідомляє "Новинарня" із посиланням на міський сайт петицій.

 

"З метою об'єднання суспільства, заради подолання відмінностей, щоб бути єдиною країною кожного дня пропоную перейменувати вулицю Пушкінську в Києві на вулицю Асфальтовану. Метро "Льва Толстого" пропонується перейменувати на метро "Освітлене". Вулицю Московську – на Неважлива", – зазначено в тексті петиції №9310.

"Немає різниці, тому такі назви топонімів мають нас об'єднати", – зазначив Аронець.

На своїй сторінці у фейсбуці Олександр Аронець підтвердив, що виступив із такими ініціативами про перейменування після новорічного виступу президента Володимира Зеленського.

Глава держави закликав українців шанувати різноманіття і сприймати без ворожнечі співвітчизників, які мають інші погляди.
За словами президента, "ми всі уявляємо країну однаково: де немає війни. Де неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована. Де немає різниці біля якого пам'ятника ти чекаєш дівчину, в яку закоханий".

Звернення Зеленського викликало жваву дискусію в соцмережах. Багатьма воно було потрактоване як відмова від національної ідентифікації в стилі "какая разница".

Щоб петицію розглянула столична рада, вона має набрати 10 тисяч підписів. За перші кілька годин гротескна петиція Аронця має 64 підписи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.