АНОНС: Презентація електронного каталогу українських поховань в Чехії

27 грудня відбудеться пресконференція з нагоди запуску нового вебпорталу «Український меморіал» – першого електронного каталогу українських поховань та місць пам’яті в Чехії.

Після ситуації, яка виникла у 2017 р. з могилою українського письменника Олександра Олеся, цей напрям став одним із пріоритетних у роботі Посольства України в Чехії – за три роки вдалося провести колосальну роботу з ідентифікації та збереження українських місць пам'яті в Празі, Брні, Ліберці, Пардубицях та інших містах.

 

Водночас, невирішеним питанням досі залишалося узагальнення всієї наявної інформації про українські поховання в Чехії та їх каталогізація, щоб кожен бажаючий міг легко знайти пам'ятник або могилу, яка його цікавить.

Саме цим з ініціативи Посольства зайнялася організація "Український меморіал" близько року тому. Була проведена величезна дослідницька робота, результатом якої стало створення відповідного сайту.

З його допомогою всі бажаючі в кілька кліків зможуть дізнатися про відомі українські місця пам'яті на території Чехії та отримати коротку інформацію щодо кожного конкретного поховання, побачити фотографію, дізнатися про актуальний стан пам'ятника та навіть побачити його конкретне розміщення на карті.


Участь у пресконференції візьмуть:

Посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс;

Керівниця громадської організації "Український меморіал" Ганна Величко;

Розробник сайту Роман Міщенко.

Посол та учасники пресконференції дадуть відповіді на запитання, які стосуватимуться, насамперед, теми зустрічі, проте, за потреби, й інших питань українсько-чеських відносин.


Час:
27 грудня, п'ятниця, 11:00 за київським часом (10:00 у Празі)


Місце:
Посольство України в Чеській Республіці (Прага, вул. Шарля де Голля, 29) з прямою трансляцією в Skype.


Для участі в Skype-конференції журналісти можуть акредитуватися, надіславши на електронну скриньку ukremb.prague@gmail.com свої ПІБ та назву ЗМІ, а також ім'я в Skype.

Після цього заявнику буде надіслано запрошення доєднатися до розмови в Skype. Акредитація журналістів триватиме до 17:00 26 грудня 2019 року.


Пресконференція транслюватиметься наживо на сторінці події в Facebook. Свої запитання журналісти можуть залишати в коментарях під трансляцією.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.