АНОНС: Презентація щоденників Івана Лисяка-Рудницького

Щоденники проливають нове світло на центральні сюжети української історії XX століття, а також на формування Івана Лисяка-Рудницького як історика.

У Києві відбудеться презентація щоденників видатного історика української суспільно-політичної думки, політолога та публіциста Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), повідомляють організатори у Facebook.

 

Видання щоденників покриває широкий спектр подій його біографії – життя Львова у 1930-х рр., української громади Кракова у 1939–1940 рр., побуту в нацистському Берліні та окупованій Празі 1940–1945 рр., побуту на еміґрації у Західній Європі та США у 1945–1954 рр. і, нарешті, в радянській Москві і в радянському Києві у 1970-х рр.


Учасники презентації:

Ярослав Грицак, історик, д. і. н., редактор-засновник "України Модерної", професор Українського католицького університету та директор Інституту історичних досліджень Львівського Національного університету ім. І. Франка;

Юрій Шаповал, історик, д. і. н., професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України;

Модеруватиме захід Леонід Фінберг, директор Центру Юдаїки – Judaica Center, головний редактор видавництва Дух і Літера.


Час: 23 грудня, понеділок, 18.00


Місце:
Центр польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу НаУКМА)

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.