АНОНС: Презентація щоденників Івана Лисяка-Рудницького

Щоденники проливають нове світло на центральні сюжети української історії XX століття, а також на формування Івана Лисяка-Рудницького як історика.

У Києві відбудеться презентація щоденників видатного історика української суспільно-політичної думки, політолога та публіциста Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), повідомляють організатори у Facebook.

 

Видання щоденників покриває широкий спектр подій його біографії – життя Львова у 1930-х рр., української громади Кракова у 1939–1940 рр., побуту в нацистському Берліні та окупованій Празі 1940–1945 рр., побуту на еміґрації у Західній Європі та США у 1945–1954 рр. і, нарешті, в радянській Москві і в радянському Києві у 1970-х рр.


Учасники презентації:

Ярослав Грицак, історик, д. і. н., редактор-засновник "України Модерної", професор Українського католицького університету та директор Інституту історичних досліджень Львівського Національного університету ім. І. Франка;

Юрій Шаповал, історик, д. і. н., професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України;

Модеруватиме захід Леонід Фінберг, директор Центру Юдаїки – Judaica Center, головний редактор видавництва Дух і Літера.


Час: 23 грудня, понеділок, 18.00


Місце:
Центр польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу НаУКМА)

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.