АНОНС: Презентація книжки "Справа Василя Стуса" з Вахтангом Кіпіані у Тернополі

Жодна газета у Радянській Україні не написала про арешт Василя Стуса. Тим важливіше в Україні незалежній відновити та закріпити пам’ять про сміливих борців за неї.

Завдяки нещодавньому відкриттю архівів КҐБ, тисячі сторінок опрацював історик Вахтанг Кіпіані, щоб найцікавіше вмістити до своєї книжки, повідомляють організатори у Facebook.

 

1989 року студент Вахтанг, уродженець Тбілісі, вперше почув про Василя Стуса, а через 30 років як відомий український історик видає книжку, щоб змінити "плакатне" ставлення до поета та його сучасників-однодумців.

"Їм теж було по 20-30 років, і вони теж хотіли мати роботу, батьківство, відпочивати, мріяли про творчість. Але все пішло шкереберть, бо була така держава", – розповідає Кіпіані.

Називає свою роботу спробою пояснити, що, не зараз назвали Стуса героєм, а він став ним у боротьбі за право говорити в літературі. За словами автора, видання показує Стуса як просто людину, громадянина, правозахисника, творчу постать.

"Ніколи раніше не публікувався архів Комітету держбезпеки СРСР у такому обсязі. Багато дрібних папірців, як пазли, складають страшну справу Василя Стуса. Стає зрозуміло, що його не було за що судити", – розповідає автор книги.

У ній він зібрав покази свідків, листи з тюрми, спогади родичів і друзів, які охоронялися під радянським грифом "секретно", допоки завдяки декомунізаційним законам вони не стали загальнодоступними.

"Із залу суду виступають аркуші зі справи, де товаришки Михайлина Коцюбинська та Світлана Кириченко говорять про Стуса як про людину кришталевого сумління", – анонсує книжку Вахтанг Кіпіані.

Організатори запрошують почути наживо від автора про невідомі досі факти життя, ув'язнення та загибелі дисидента. Заразом і про пригоди книжки після друкарні. Скажімо – засмучується чи радіє автор, отримавши повістку в суд за позовом фігуранта книги Віктора Медведчука.


Час: 19 грудня, четвер, 19.00


Місце: "Бункермуз", бувльвар Тараса Шевченка, 1, м. Тернопіль


Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.