У Берліні невідомі відкрили могилу високопоставленого офіцера СС Гейдріха

У Берліні невідомі розкрили могилу обергрупенфюрера СС і генерала поліції Третього Рейху Рейнхарда Гейдріха, якого вбили чеські та словацькі бійці Опору в 1942 році.

Як повідомляє The Бабель із посиланням на BBC, працівники кладовища виявили факт розкриття могили 12 грудня. Поліція встановила, що кістки нациста не чіпали. Мотиви зловмисників поки невідомі. Поліція встановлює причетних і розслідує справу за статтею про осквернення могили.

Рейнхард Гейдріх
Рейнхард Гейдріх

Відомо, що надгробна табличка на похованні була відсутня. Після закінчення Другої світової війни союзники прибрали написи та таблички з могил високопоставлених нацистів, щоб вони не стали місцями паломництва для прихильників нацизму.


Довідково.
Гейдріх був головою Головного управління безпеки рейху під керівництвом лідера СС Генріха Гіммлера і причетний до розробки плану Голокосту.

Вважається, що Гейдріх сподівався згодом очолити нацистську Німеччину, але в травні 1942 року він був вбитий під час операції "Антропоїд" і похований з почестями в Берліні.

Операції "Антропоїд". Два члени чехословацького Опору — словак Йозеф Габчик і чех Ян Кубіш — влаштували засідку на автомобіль Гейдріха. Габчик підбіг до автомобіля і спробував впритул розстріляти нациста, але його пістолет-кулемет заклинило, після чого Кубіш кинув в авто гранату. Гейдріх і його водій отримали смертельні поранення. При вибуху також постраждали сам Габчик і випадкова перехожа.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.