У Вінниці представили архівні документи часів Першого зимового походу. ФОТО

У Державному архіві Вінницької області відкрилася документальна виставка за архівними матеріалами, які розповідають про події столітньої давності, зокрема відображають хід Першого зимового походу на Вінниччині.

Про це повідомляє видання "День".

 

Експозиція складається з двох блоків – книжкового, який містить спогади військових командирів, енциклопедичні та довідкові виданнями, а також документального.

Він представляє оригінальні документи, зокрема звернення заступника командувача Дієвою Армією УНР Тютюнника до українського селянства, доповідь начальника Брацлавської повітової міліції, телефонограму коменданта Гайсинського повіту Рябоконя про призначення його на посаду.

Та особливо пізнавальними є метричні книги. Їх записи свідчать про загиблих козаків, які були поховані на місцевих кладовищах священниками.

 

"Виставка розповідає про Перший зимовий похід армії УНР, яка пройшла окупованою більшовиками та денікінцями територією. Він розпочався рівно 100 років, а завершився у травні 1920 року на території нашої області, у сучасних Ямпільському та Могилів-Подільському районах.

Саме на Вінниччині зустрілися дві українські армії і союзна армія Польщі. Тобто похід можна назвати успішним", – відзначає кандидат історичних наук, головний спеціаліст відділу інформації Державного архіву Вінницької області Костянтин Завальнюк.

 

Особливо цінними для відвідувачів виставки стануть архівні документи, які розповідають про учасників-земляків Першого зимового походу. Виставка буде цікавою не лише для істориків, але й студентів, журналістів, краєзнавців, адже на ній вперше тематично підібрані і презентовані документи, які проливають світло на маловідомі факти.

Одним з таких є те, що чимало учасників Першого зимового походу поховані саме на території Ямпільського і Могилів-Подільського районів. Як приклад Костянтин Завальнюк демонструє метричну книгу Преподобно-Параскевської церкви села Писарівки Ямпільського району за травень 1920 року.

У ній на кожному листі йдеться про поховання козаків – учасників Першого зимового походу Армії УНР. Переважна більшість з них була у віці 18–30 років.

 

"Ми вже говорили про те, що на території Ямпільщини завершився Перший зимовий похід, і у цій книзі є відомості про похованих людей за травень–червень 1920 року. Серед похованих зустрічаються козаки і старшини армії Першого зимового походу. Вони загинули у боях, – додає Костянтин Завалюнюк.

– Метричні книги містять їхні прізвища, імена, звання, місце народження і місце поховання з датами. Також вказуються обставини загибелі воїнів і де саме загинули. Такі відомості можуть бути цікаві і фахівцям, і родичам, які шукають інформацію про своїх прадідів, відновлюють чи наповнюють власні родоводи".

 


Довідка. Перший зимовий похід армії УНР тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка проходив з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 рр. Його маршрут пролягав територіями нинішніх Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей.

За весь рейд вояками УНР було пройдено 2500 км, проведено понад 50 успішних боїв. За оцінками воєнних істориків, Перший зимовий похід армії УНР є найгероїчнішою сторінкою воєнного мистецтва періоду Української революції (1917–1921 рр.), під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з ворогом.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.