У Німеччині виявили викрадені 40 років тому картини Брейгеля-старшого та ван Дейка

У Німеччині знайшли вкрадені 40 років тому картини Ганса Гольбейна — старшого, Яна Брейгеля — старшого, Франса Хальса, Яна Лівенса та Антоніса ван Дейка.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на Spiegel Online.

Музей у замку Фріденштайн, місто Гота (Німеччина)
Музей у замку Фріденштайн, місто Гота (Німеччина)
Фото: Wikipedia / Peter Schmelzle

Як пише видання, у 1979 році невідомі вкрали з музею в замку Фріденштайн у місті Гота пʼять картин старих майстрів.

Обербургомістр міста Гота багато місяців вів секретні переговори з адвокатом з південної Німеччини, який займається "легалізацією" вкрадених предметів мистецтва. Адвокат повідомляв бургомістру, що представляє "спадкоємців", і за пʼять полотен зажадав €5,25 млн.

Тепер проти адвоката та його постачальника, лікаря зі Східної Фрізії, регіону на північному заході Німеччини, порушено кримінальну справу за підозрою у вимаганні та скупці краденого.

Розслідуванням займається кримінальна поліція Німеччини. Напередодні поліція вже провела обшуки в квартирах та офісах трьох підозрюваних і свідків, були виявлені докази, які тепер належить перевірити.

Зараз картини в лабораторії Фонду державних музеїв Берліна, там їх перевіряють на автентичність.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.