УІНП випустив календар на 2020 рік «Українські жінки ХХ століття»

Новинку до наступного року випустив Український інститут національної пам’яті. На початку грудня надруковано настінний календар «Українські жінки ХХ століття», до якого увійшли видатні, але маловідомі українки, чиї ювілеї відзначатимемо у 2020-му.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 
Фото: УІНП

Одна із засновниць Української гельсінської групи; перша жінка в Австро-Угорщині, яка отримала диплом лікаря; зв'язкова ОУН, що понад дев'ять років пробула в підпіллі; заступниця командира авіаполку спеціального призначення; засновниця жіночих відділів "Карпатської Січі"; вчена-дослідниця геофізики та астрономії, на честь якої названий один із кратерів Венери…

Ці жінки були винятковими в історії України. Кожна з них у різний спосіб вплинула на становлення та розвиток української держави, її культуру, освіту й науку наприкінці ХІХ – ХХ століттях.

 
Фото: УІНП

"Ми прагнули представити постаті маловідомих жінок, які працювали в різних напрямках суспільного та державного життя. Вони були носіями українства, своїми діями відстоювали українську національну ідею та прагнули створення української держави.

Або здійснили вклад у розвиток української науки, культури, освіти чи мали інші визначні досягнення. Настінний календар має стати одним із візуальних елементів у подоланні "невидимості" жінок та їхнього внеску в історичний процес", – зазначає ініціаторка проєкту, головний спеціаліст Управління популяризаційно-просвітницької роботи УІНП Наталія Слобожаніна.

 
Фото: УІНП


Над проєктом працювали:

Авторка: Наталія Слобожаніна; Художник: Михайло Дяченко; Консультанти з одностроїв: Олександр Бондар, Владислав Куценко; Друк: Ярослав Копаниця.


Щоб отримати видання безоплатно
для закладів науки, культури та освіти, музеїв, військових частин, журналістів, громадських організацій та інших установ – деталі за посиланням.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.