УІНП випустив календар на 2020 рік «Українські жінки ХХ століття»

Новинку до наступного року випустив Український інститут національної пам’яті. На початку грудня надруковано настінний календар «Українські жінки ХХ століття», до якого увійшли видатні, але маловідомі українки, чиї ювілеї відзначатимемо у 2020-му.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 
Фото: УІНП

Одна із засновниць Української гельсінської групи; перша жінка в Австро-Угорщині, яка отримала диплом лікаря; зв'язкова ОУН, що понад дев'ять років пробула в підпіллі; заступниця командира авіаполку спеціального призначення; засновниця жіночих відділів "Карпатської Січі"; вчена-дослідниця геофізики та астрономії, на честь якої названий один із кратерів Венери…

Ці жінки були винятковими в історії України. Кожна з них у різний спосіб вплинула на становлення та розвиток української держави, її культуру, освіту й науку наприкінці ХІХ – ХХ століттях.

 
Фото: УІНП

"Ми прагнули представити постаті маловідомих жінок, які працювали в різних напрямках суспільного та державного життя. Вони були носіями українства, своїми діями відстоювали українську національну ідею та прагнули створення української держави.

Або здійснили вклад у розвиток української науки, культури, освіти чи мали інші визначні досягнення. Настінний календар має стати одним із візуальних елементів у подоланні "невидимості" жінок та їхнього внеску в історичний процес", – зазначає ініціаторка проєкту, головний спеціаліст Управління популяризаційно-просвітницької роботи УІНП Наталія Слобожаніна.

 
Фото: УІНП


Над проєктом працювали:

Авторка: Наталія Слобожаніна; Художник: Михайло Дяченко; Консультанти з одностроїв: Олександр Бондар, Владислав Куценко; Друк: Ярослав Копаниця.


Щоб отримати видання безоплатно
для закладів науки, культури та освіти, музеїв, військових частин, журналістів, громадських організацій та інших установ – деталі за посиланням.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.