УІНП випустив календар на 2020 рік «Українські жінки ХХ століття»

Новинку до наступного року випустив Український інститут національної пам’яті. На початку грудня надруковано настінний календар «Українські жінки ХХ століття», до якого увійшли видатні, але маловідомі українки, чиї ювілеї відзначатимемо у 2020-му.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 
Фото: УІНП

Одна із засновниць Української гельсінської групи; перша жінка в Австро-Угорщині, яка отримала диплом лікаря; зв'язкова ОУН, що понад дев'ять років пробула в підпіллі; заступниця командира авіаполку спеціального призначення; засновниця жіночих відділів "Карпатської Січі"; вчена-дослідниця геофізики та астрономії, на честь якої названий один із кратерів Венери…

Ці жінки були винятковими в історії України. Кожна з них у різний спосіб вплинула на становлення та розвиток української держави, її культуру, освіту й науку наприкінці ХІХ – ХХ століттях.

 
Фото: УІНП

"Ми прагнули представити постаті маловідомих жінок, які працювали в різних напрямках суспільного та державного життя. Вони були носіями українства, своїми діями відстоювали українську національну ідею та прагнули створення української держави.

Або здійснили вклад у розвиток української науки, культури, освіти чи мали інші визначні досягнення. Настінний календар має стати одним із візуальних елементів у подоланні "невидимості" жінок та їхнього внеску в історичний процес", – зазначає ініціаторка проєкту, головний спеціаліст Управління популяризаційно-просвітницької роботи УІНП Наталія Слобожаніна.

 
Фото: УІНП


Над проєктом працювали:

Авторка: Наталія Слобожаніна; Художник: Михайло Дяченко; Консультанти з одностроїв: Олександр Бондар, Владислав Куценко; Друк: Ярослав Копаниця.


Щоб отримати видання безоплатно
для закладів науки, культури та освіти, музеїв, військових частин, журналістів, громадських організацій та інших установ – деталі за посиланням.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.