Збирали по фрагментах: Як у Запоріжжі реставрували золотий скіфський меч. ФОТО

Золотий скіфський акінак – найсенсаційнішу знахідку цьогорічного археологічного сезону на запорізькій Мамай-горі реставрували у лабораторії Національного заповідника Хортиця.

Про це повідомляється на сторінці Мамай-гори у Facebook, передає Depo.Запоріжжя.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Реставрація пам'ятки – золотого акінака (короткого скіфського меча) – тривала декілька тижнів. З унікального артефакту, який століттями перебував у землі, акуратно видалили ґрунту, нестійкі забруднення та продукти корозії.

Фрагменти пам'ятки двічі обробили спеціальним чином, а потім збирали 10 днів. Склеювали фрагменти акінаку за допомогою клейового розчину полімеру. Після на артефакт нанесли спеціальне захисне покриття.

До реставрації
До реставрації
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK
Після реставрації
Після реставрації
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Окрім того, для акінака виготовили спеціальний контейнер із фанери та подушки з пінополістиролу з вирізаним у ньому контуром пам'ятки.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Усі етапи реставрації ретельно фіксувалися. І, як обіцяють дослідники, уже зовсім скоро сенсаційна знахідка разом з іншими матеріалами з дослідженого цьогоріч унікального скіфського комплексу стане доступною для споглядання.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Нагадуємо, золотий акінак було знайдено у похованні скіфського юнака-зброєносця, якого дивним чином не торкнулися ані мародери давнини, ані сучасні чорні археологи. Поховання розташоване на Мамай-горі в Запорізькій області, де цьогоріч відбувся 32-й археологічний сезон.

 
Фото: МАМАЙ-ГОРА, FACEBOOK

Довідка. Мамай-гора, що розташована на території сучасної Запорізької області, є величезним комплексом поховань різних племен та народів, що проходили тутешнім степом, – від доби неоліту до пізнього середньовіччя. Нині досліджено лише близько 25% гори.

Археологи поспішають, адже гору руйнують води Каховського водосховища. За допомогою у фінансуванні дослідники звернулися до усіх небайдужих, люди відгукнулися. Тепер тут другий рік поспіль реалізується наймасштабніший для пострадянського простору проект із залучення коштів людей для археологічних досліджень.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.