АНОНС: Презентація книги-спогадів військових священиків «Капелани. На службі Богу і Україні»

Напередодні Дня Збройних сил України у Києві відбудеться презентація нового видання Українського інституту національної пам’яті «Капелани. На службі Богу і Україні».

Про це йдеться у повідомленні Інституту.

 

Книга "Капелани. На службі Богу і Україні" містить спогади військових капеланів різних конфесій, які від початку війни на сході України здійснювали душпастирське служіння серед українських воїнів.

Свідчення були записані Українським інститутом національної пам'яті в межах проекту "Усна історія АТО".

У розповідях героїв книги йдеться про особливості капеланського служіння на фронті під час протидії російській агресії, а також окреслюються етапи інституційного становлення капеланства у війську.

Укладачі книги, співробітниці УІНП Тетяна Ковтунович і Тетяна Привалко.

Захід буде пізнавальним для всіх, хто цікавиться історією російсько-української війни.

У відкритті заходу візьмуть участь:

Предстоятель Православної церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній (запрошено);

Митрополит Іоан, Голова Синодального управління військового духовенства Православної церкви України;

Андрій Зелінський, герой книги, заступник Керівника Департаменту військового капеланства, священик Української греко-католицької церкви, який став першим військовим капеланом при штабі АТО;

Василь Хіміч, секретар Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України; старший військовий капелан Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів;

Аліна Шпак, Перший заступник Голови Українського інститут національної пам'яті;

Тетяна Ковтунович, укладачка збірника, координаторка усноісторичних проектів Українського інституту національної пам'яті.

В обговоренні та презентації видання візьмуть участь герої книги: Андрій Зелінський, капелан, Українська греко-католицька церква; Омелян Білик, капелан, Православна церква України; Михайло Бучак, капелан, Православна церква України; Олександр Вронський, капелан, Православна церква України; Володимир Гладковський, капелан, Православна церква України; Дмитро Каран, капелан, заступник Голови СУВД, Православна церква України; Олег Дядюсь (Ігумен Макарій), капелан, Православна церква України; Дмитро Поворотний, капелан, Православна церква України; Андрій Полухін, капелан, Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів; Максим Стрихар, капелан, Православна церква України;

Модератор: Тетяна Ковтунович.

Захід організовано: Українським інститутом національної пам'яті та Синодальним управлінням військового духовенства Православної церкви України.

Час: 5 грудня, четвер, 18:30

Місце: актова зала Київської православної богословської академії, вул. Трьохсвятительська, 8, територія Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Вхід вільний, але потрібна попередня реєстрація.

Подія на Фейсбуку за посиланням, тут можна прочитати уривки спогадів, що увійшли до книги.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.