АНОНС: Презентація книги-спогадів військових священиків «Капелани. На службі Богу і Україні»

Напередодні Дня Збройних сил України у Києві відбудеться презентація нового видання Українського інституту національної пам’яті «Капелани. На службі Богу і Україні».

Про це йдеться у повідомленні Інституту.

 

Книга "Капелани. На службі Богу і Україні" містить спогади військових капеланів різних конфесій, які від початку війни на сході України здійснювали душпастирське служіння серед українських воїнів.

Свідчення були записані Українським інститутом національної пам'яті в межах проекту "Усна історія АТО".

У розповідях героїв книги йдеться про особливості капеланського служіння на фронті під час протидії російській агресії, а також окреслюються етапи інституційного становлення капеланства у війську.

Укладачі книги, співробітниці УІНП Тетяна Ковтунович і Тетяна Привалко.

Захід буде пізнавальним для всіх, хто цікавиться історією російсько-української війни.

У відкритті заходу візьмуть участь:

Предстоятель Православної церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній (запрошено);

Митрополит Іоан, Голова Синодального управління військового духовенства Православної церкви України;

Андрій Зелінський, герой книги, заступник Керівника Департаменту військового капеланства, священик Української греко-католицької церкви, який став першим військовим капеланом при штабі АТО;

Василь Хіміч, секретар Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України; старший військовий капелан Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів;

Аліна Шпак, Перший заступник Голови Українського інститут національної пам'яті;

Тетяна Ковтунович, укладачка збірника, координаторка усноісторичних проектів Українського інституту національної пам'яті.

В обговоренні та презентації видання візьмуть участь герої книги: Андрій Зелінський, капелан, Українська греко-католицька церква; Омелян Білик, капелан, Православна церква України; Михайло Бучак, капелан, Православна церква України; Олександр Вронський, капелан, Православна церква України; Володимир Гладковський, капелан, Православна церква України; Дмитро Каран, капелан, заступник Голови СУВД, Православна церква України; Олег Дядюсь (Ігумен Макарій), капелан, Православна церква України; Дмитро Поворотний, капелан, Православна церква України; Андрій Полухін, капелан, Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів; Максим Стрихар, капелан, Православна церква України;

Модератор: Тетяна Ковтунович.

Захід організовано: Українським інститутом національної пам'яті та Синодальним управлінням військового духовенства Православної церкви України.

Час: 5 грудня, четвер, 18:30

Місце: актова зала Київської православної богословської академії, вул. Трьохсвятительська, 8, територія Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Вхід вільний, але потрібна попередня реєстрація.

Подія на Фейсбуку за посиланням, тут можна прочитати уривки спогадів, що увійшли до книги.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.