Кінофотофоноархів підготував виставку до 100-річчя першого Зимового походу Армії УНР

На сайті Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного оприлюднено виставку світлин про Перший Зимовий похід Армії УНР

Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного підготував та оприлюднив на своєму сайті виставку "Армія Української Народної Республіки. До 100-річчя Першого зимового походу".

Бронепоїзд
Бронепоїзд "Вільна Україна", здобутий вояками Армії УНР в бою з Червоною армією у 1919 р.
ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного, од. обл. 2-154001

З 6 грудня 1919 р. по 6 травня 1920 р. тривав Перший зимовий похід Армії Української Народної Республіки під проводом генерал-полковника Михайла Омеляновича-Павленка. Його учасники мали всі шанси загинути у боях, але з мінімумом втрат вийшли з пекла, гордо піднявши над головами синьо-жовтий стяг.

З виставкою можна ознайомитись на сайті ЦДКФФА України ІМ. Г. С. Пшеничного

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.