"Замучила совість". Злодій повернув англійському селу старовинну гармату, яку вкрав 30 років тому

Корабельна гармата XIX століття, яка була вкрадена 30 років тому з села Тілбі в Лінкольнширі (Велика Британія), повернулася на своє місце. І не одна, а з запискою від злодія.

Про це пише ВВС.

 
ВВС

Таких гармат у Тілбі було дві. Їх подарувала жителям села багата місцева сім'я Теннісон д'Ейнкур, на гроші якої в Тілбі були також побудовані школа і зал для зборів, біля якого ці гармати і стояли.

Друге знаряддя теж було вкрадено і до сих пір не знайдено.

Автор написав у записці, що гармата була занесена у вантажівку його "так званими друзями", поки він чекав у машині.

За його словами, це єдиний злочин, який він зробив у своєму житті, і весь цей час з-за участі в цій крадіжці його жахливо мучила совість.

 
ВВС

У записці повідомлялося, що гармата в бойовому стані і з неї навіть кілька разів стріляли на історичних реконструкціях.

Представники місцевої ради сказали, що гармата з'явилася в селі несподівано. Вони раді, що невідомі вирішили, нарешті, проявити порядність і повернути її власникам.

Гармату планують повернути на місце. У селі сподіваються, що коли-небудь знайдеться і друга.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.