"Замучила совість". Злодій повернув англійському селу старовинну гармату, яку вкрав 30 років тому

Корабельна гармата XIX століття, яка була вкрадена 30 років тому з села Тілбі в Лінкольнширі (Велика Британія), повернулася на своє місце. І не одна, а з запискою від злодія.

Про це пише ВВС.

 
ВВС

Таких гармат у Тілбі було дві. Їх подарувала жителям села багата місцева сім'я Теннісон д'Ейнкур, на гроші якої в Тілбі були також побудовані школа і зал для зборів, біля якого ці гармати і стояли.

Друге знаряддя теж було вкрадено і до сих пір не знайдено.

Автор написав у записці, що гармата була занесена у вантажівку його "так званими друзями", поки він чекав у машині.

За його словами, це єдиний злочин, який він зробив у своєму житті, і весь цей час з-за участі в цій крадіжці його жахливо мучила совість.

 
ВВС

У записці повідомлялося, що гармата в бойовому стані і з неї навіть кілька разів стріляли на історичних реконструкціях.

Представники місцевої ради сказали, що гармата з'явилася в селі несподівано. Вони раді, що невідомі вирішили, нарешті, проявити порядність і повернути її власникам.

Гармату планують повернути на місце. У селі сподіваються, що коли-небудь знайдеться і друга.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.