Наказ про обмеження копіювання документів має бути скасований - новий голова ДАСУ

Анатолій Хромов, нещодавно призначений на посаду голови Державної архівної служби України, обіцяє найближчим часом домогтися скасування ухваленого в 2018 році Наказу Міністерства юстиції №2059/5, що обмежував можливості копіювання документів Національного архівного фонду.

Про це він заявив у інтерв'ю на радіо "Культура".

 

За словами Хромова, є домовленість про це з заступником міністра юстиції та з самим міністром.

"Ми розуміємо, що той минулорічний наказ щодо обмеження прав копіювання користувачами має бути скасований. Це принципова річ, і ми з цього маємо розпочати", - заявив він.

Чиновник додав, що для початку треба скасувати найбільш одіозні обмеження, а вже потім приступити до розробки нового порядку користування архівними документами. Чернетки цього вже є. 

Нагадаємо, наказом заборонено копіювати документи формату більшого за формат А4, а також документи із згасаючим чи слабоконтрастним текстом, документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям, залізогаловим чорнилом тощо. 

"Ухвалення Наказу встановлює монополію архівних установ на історію та обмежує конституційне право на інформацію.

Подібні кроки архівної служби не лише створюють ефект горловини пляшки, коли операційна неспроможність архівів виготовляти копії буде затягувати дослідження на роки, але і дасть можливість архівним працівникам бути модераторами історії, де архівний працівник волюнтаристично визначатиме, хто з дослідників заслуговує на допомогу", - заявляли представники наукових установ та громадських організацій, які у 2018 році почали кампанію за скасування цих правил.

Докладніше про проблему з вільним копіюванням архівних документів читайте в колонці Антона Земанека:

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.