В Берліні обікрали музей Штазі

Розташований в Берліні музей історії східнонімецької спецслужби Штазі став жертвою крадіїв.

Про це пише радіо Свобода.

 

За заявою поліції, крадії потрапили в будівлю через вікно першого поверху пізно увечері 30 листопада або ж рано вранці 1 грудня.

Крадії "розбили кілька вітрин і викрали кілька медалей та коштовності", а потім зникли непоміченими, повідомляють правоохоронці.

Лише вранці 1 грудня один з працівників музею Штазі помітив розбиті вітрини у виставковому залі і сповістив поліцію.

Музей розташований в колишній будівлі Міністерства державної безпеки Німецької демократичної республіки – спецслужби, відомої за скороченою назвою "Штазі". Вона тісно співпрацювала з Комітетом державної безпеки СРСР в часи, коли східна Німеччина була підконтрольна Радянському союзу.

Нагадаємо, у Дрездені минулого тижня пограбували музей старовинних ювелірних виробів "Зелене склепіння", викравши "безцінні" експонати початку XVIII століття.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.