У російській Твері хочуть приховати факт розстрілу поляків співробітниками НКВД

З будівлі медуніверситету міста Тверь (Росія) можуть бути зняті меморіальні дошки в пам'ять про жертв Катинської трагедії.

Про це пише Польське радіо з посиланням на російські ЗМІ.

 
tvgmu.ru

Дошки прикріплені до стіни вузу. Місцеві прокурори в листі до ректора написали, що немає ніяких доказів того, що поляки були розстріляні тут. Увагу до цієї справи привернули історики з товариства "Меморіал", що займається вивченням злочинів сталінізму.

Дослідження російських і польських істориків, у тому числі ексгумація масових поховань, показують, що в Калініні (нині Тверь) співробітники НКВД вбили і згодом поховали на кладовищі в Мідному щонайменше 6295 співробітників польської поліції, прикордонників і військових.

Вони були взяті в полон після 17 вересня 1939 року, коли Червона Армія вторглася до Польщі. У різних місцях Радянського Союзу, в основному в Катині і Твері (Росія), кати НКВД вбили більше 22 000 польських офіцерів.

Керівник польської секції товариства "Меморіал" Олександр Гур'янов нагадує, що до цього дня деякі російські політики та історики кажуть, що на кладовищі в Мідному були похоронені не поляки, а не червоноармійці, що загинули в боротьбі з нацистською Німеччиною.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.