Археологи зробили нові відкриття у Софії Київській

Другий тиждень у Софійському соборі проводяться археологічні дослідження одного із опорних стовпів храму.

Про це повідоляє сторінка заповідника "Софія Київська" у Facebook.

 

Останні дослідження у цьому місці проводилась у 1939 році археологом Михайлом Каргером. Однак архівні матеріали дослідження не збереглись до наших часів, наявні лише згадки у публікаціях самого археолога. Проте у цих публікаціях відсутні деякі важливі факти, які тепер вдалося виявити археологам.

 

Зокрема було відомо, що стовпи мали восьмигранну форму. Вважалося, що у таку форму їх складали за допомогою спеціальної фігурної плінфи. Але з'ясувалося, що насправді стовпи спочатку будували квадратними. Ба більше, розписувались вони фресками у такій же формі. А вже пізніше, у XI чи ХІІ столітті, стовпам надали восьмигранної форми, просто підрубивши кути.

 

Крім того, раніше вважалося, що стовпи були складені на фундаменті з великих брил, покладених насухо. А тепер вчені дізналися, що саме через це конструкція значно осідала, тому в храмі було декілька рівнів заливки підлоги. Адже один рівень заливали, він ламався і просідав, потрібно було робити новий. Археологи нарахували чотири рівні, які, найімовірніше, були пов'язані із ХІ століттям.

 

"Сподівань на знахідки не було, адже археологічні роботи уже проводились у 1939 році. Проте, як виявилось, Софія має ще багато скарбів. Археологи знайшли декілька десятків фрагментів мозаїки і фресок, фрагменти скляних посудин. У

же до кінця тижня культурний шар знову буде накрито ковпаком та розпочнеться ґрунтовна робота над розробленням нового сучасного проєкту для його експозиції", - додають у заповіднику.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.