Сталіну не вдалося зламати хребет українцям, їх дух вижив - помічник Держсекретаря США. ВІДЕО

У четверту суботу листопада українці та американці Вашингтона зібралися біля меморіалу Пам’яті жертв Голодомору, щоб запалити свічки в пам'ять про мільйони українців, які були замордовані голодом під час cталінських репресій 1932-33 рр.

Про це повідомляє Голос Америки.

Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця
Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця

У цей тиждень американці готуються до святкування Дня подяки, що також є часом для роздумів, зазначив заступник помічника Держсекретаря США Джордж Кент. Він приєднався до вечірньої церемонії разом із дружиною.

"Я думаю, що цілком доречно, що українці визначили четверту суботу листопада Днем пам'яті (жертв Голодомору), щоб згадати про трагедію Голодомору, про намагання Радянського Союзу, спробу Сталіна зламати хребет українському народові. Йому це не вдалося.

Український дух вижив, попри те, що загинули мільйони невинних. Я думаю, що ця історія розчулює американців. Ось чому у нас є цей меморіал Голодомору в центрі Вашингтонa, де майже неможливо отримати дозвіл побудову пам'ятників. І це шанс для американців побачити, ознайомитися і вшанувати загублені життя".

Сьогодні Україна знаходиться у центрі політичного скандалу із розслідуванням щодо імпічменту президента Дональда Трампа. Присутність на церемонії вшанування памяті Голодомору представників адміністрації США та заяви Держдепу США є важливим сигналом незмінної підтримки України, кажуть у посольстві України.

"Заява самого Держдепартаменту важлива ще з точки зору того, що це адміністрація США", - заявив Тимчасовий повірений у справах України в США Андрій Яневський .

"Це чіткий сигнал що Сполучені Штати стоять пліч-о-пліч з Україною і на захист її територіальної цілісності її незалежності пам'ятаючи нашу історію, знаючи її, вони підтримують наше майбутнє та багато все вкладають її підтримують та надихають нас на рух вперед. Ми за це вдячні і адміністрації, і Конгресу, і народу Сполучених Штатів".

Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця
Меморіалу Пам'яті жертв Голодомору, 86 річниця

У офіційній заяві 23 листопада Державного департаменту США йдеться, що "Сьогодні на Україну знову чиниться напад. Окупація Криму Росією і продовження агресії на сході України призвели до загибелі близько 13 000 людей. Навіть тепер Москва намагається вчиняти маніпуляції і руйнувати прагнення народу України.

Однак російська зловмисна кампанія недооцінює стійкість народу України і ігнорує його прагнення кращого майбутнього. Ця кампанія приречена на провал.

Народи по всьому світу об'єднуються вшановуючи пам'ять невинних жертв Голодомору і Сполучені Штати підтверджують відданість демократії та процвітанню України, безпеці її міжнародно визнаних кордонів."

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.