У Дрездені з музею викрали «безцінні» коштовності на 1 млрд євро

У Дрездені злодії пограбували музей старовинних ювелірних виробів «Зелене склепіння», викравши «безцінні» експонати початку XVIII століття, повідомляє місцева поліція і представники музею.

Про це інформує Радіо Свобода.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель у музеї
Канцлер Німеччини Анґела Меркель у музеї "Зелене склепіння" (архівне фото)

За повідомленням, на камери відеоспостереження в музеї потрапили двоє підозрюваних. Вони проникли в музей через вікно вранці 25 листопада, попередньо розпилявши ґрати і розбивши скло. Їхні особи поки що не встановлені.

Грабіжники розбили три вітрини і забрали коштовності. Збитки попередньо оцінюють приблизно в мільярд євро.

У музеї зберігають близько чотирьох тисяч коштовностей, виготовлених зі слонової кістки, срібла, золота і дорогоцінного каміння.

Директор музею Маріон Акерманн охарактеризувала викрадені витвори як "безцінні", і заявила, що їх неможливо буде продати на відкритому ринку.

"Ми говоримо тут про об'єкти величезної культурної цінності, – додав заступник директора музею Дірк Синдрам. – Це майже світова культурна спадщина. Ніде більше немає колекції прикрас у такому вигляді, якості й кількості".

Ця колекція була заснована у XVIII столітті саксонським курфюрстом Августом Сильним. Колекція вціліла під час Другої світової війни, вона була вивезена в Москву як військовий трофей, але в 1958 році її було повернуто в Дрезден.

Один з найвідоміших і найцінніших скарбів музею, Дрезденський зелений діамант, не був викрадений, оскільки він зараз перебуває на виставці в нью-йоркському Метрополітен-музеї.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.