In memoriam. Помер радянський дисидент і правозахисник Михайло Хейфец

Сьогодні в Єрусалимі у віці 85 років помер Михайло Хейфец (1934-2019) – відомий радянський правозахисник, дисидент, історик і письменник.

Про це повідомляє видання "День" із посиланням на Facebook президента Асоціації Європейських Журналістів Артура Рудзицького.

 
Фото: svoboda.org

Михайло Хейфец народився 18 січня 1934 року у Ленінграді.

У 1974 році заарештований і засуджений за 70 статтею КК РРФСР ( "антирадянська агітація і пропаганда") на 4 роки позбавлення волі і 2 роки заслання за написання передмови до самвидавчого зібрання творів Йосипа Бродського (так званої "марамзінскої збірки"), а також за виготовлення в 1969 році і "зберігання з метою розповсюдження" двох примірників есе А. Амальріка "Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?" та ознайомлення в 1971-1974 роках з цим есе трьох осіб, зберігання і конспектування книги Фенсонда "Смоленськ за радянської влади".

Свідком у цій справі проходив в тому числі Борис Стругацький. (Згодом, під впливом цих подій, М. Хейфец послужив прототипом Ізі Кацмана в романі Аркадія і Бориса Стругацьких "Град приречений").

У роки ув'язнення написав, переправив "за дріт" і випустив в Парижі три книги публіцистики, документальної прози та інтерв'ю ( "Місце і час", "Русское поле", "Подорож з Дубровлаг в Єрмак"). Після звільнення із заслання в 1980 році виїхав до Ізраїлю.

З 1982 по 1990 рік – науковий співробітник Центру з вивчення та документації східноєвропейського єврейства при Єрусалимському університеті. Паралельно написав і видав сім книг .

З 1990 по 1998 рік – співробітник (колумніст і оглядач з питань бізнесу і культури) ізраїльської газети "Вести".

У 2000 році вийшло його тритомне "Вибране" в Харкові (видавництво "Фоліо") і нове дослідження - "Суд над Ісусом. Єврейські версії і гіпотези ", видано в Москві (видавництво "Даат-Знання").

У 2003 році там же вийшла книга про філософа і теоретика історії Ханне Арендт - "Ханна Арендт судить XX століття". Здана в друк друга книга про філософію Ханни Арендт - "Умови, на яких людині дано життя на Землі".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.