Спецпроект

Вселенський Патріарх провів панахиду за жертвами Голодомору. ФОТО

У Стамбулі за участю Вселенського Патріарха Варфоломія відслужено божественну літургію та панахиду за жертвами Голодомору 1932-33 років в Україні.

Про це повідомляє кореспондент Укріфнорму.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

"Сьогодні ми вшановуємо 86-ті роковини Голодомору і пам'ять жертв цього геноциду сталінського режиму проти українського народу. Незліченна кількість українських мирних жителів: дітей, чоловіків і жінок – потерпали від голоду і боролися за свою національну ідентичність, мову та культуру", - сказав Вселенський Патріарх.

Він наголосив, що зло й нині здійснює свій руйнівний вплив на світ, але нашим обов'язком є боротьба для перемоги добра.

"Вселенський Патріархат вирішив надати автокефалію народу Божому України, щоб він міг організувати своє життя відповідно до основ святих канонів церкви та її традицій, щоб мав повагу до Матері Церкви та був у комунікації з іншими православними церквами", - наголосив Варфоломій.

Він побажав українського народові благодаті та милості Божої.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

Після літургії Надзвичайний та Повноважний посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга наголосив, що 86 років тому на території України відбулася одна з найбільших трагедій в історії людства.

"Це було абсолютне зло: гинули безневинні люди. Смерть збирала свої "жнива" - щодня 25 тисяч. Дуже багато серед них дітей. Ми маємо це пам'ятати, поширювати правду, тому що вона має також чітку юридичну кваліфікацію. Це злочин проти людяності, це геноцид", - заявив дипломат.

Він подякував присутнім генеральним консулам Канади, Молдови, Польщі, лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, представникам української та кримськотатарської громад.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

"Дякую, що сьогодні розділяєте з нами цей біль, який не стає меншим з плином років, у цій скорботній молитві разом з нашим Патріархом. Ця молитва особлива тим, що відбувається в нових реаліях: українська церква повернулася в лоно Материнської Церкви, й наш Патріарх сьогодні з нами вшановує пам'ять жертв Голодомору", - зазначив Сибіга.

Він також нагадав, що й нині через агресію РФ на українській землі гинуть люди. "Україна та український народ знову під атакою. Знову гинуть люди. 13 тисяч українців ми втратили внаслідок російської агресії, яка триває. Окуповано Крим, інші українські території. Тут ключове – тимчасово окуповані", - наголосив посол України в Туреччині.

 
Фото: Ольга Будник, Укрінформ

Божественна літургія та панахида за жертвами голодоморів за участю Вселенського Патріарха відбувалася не вперше. Торік 2 грудня літургія відслужена у Стамбулі. Також у вересні богослужіння у пам'ять про жертви Голодомору та жалобна акція "Запали свічку пам'яті" відбулися в Анкарі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.