У Польщі відкрили виставку про Голодомор

У виставково-конференційному центрі Білостоцької архієпархії можна побачити фотографії та документи, присвячені історії Голодомору в Україні. Ця виставка показує один із найбільших злочинів комуністичного режиму.

Про це повідомляє Польське Радіо.

 

Виставку під заголовком "Совєтський Голодомор – геноцид в Україні. Нас вбивали, бо ми – українці" привезено до Білостоку з Києва, на запрошення Музею пам'яті Сибіру.

Виставка розповідає про штучний голод, до якого влада СРСР довела у 1930-х роках. За підрахунками істориків, жертвами Голодомору могли стати 7 мільйонів українців, переважно жителі села, – сказала доктор Юлія Коцур з Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" в Києві.

У Польщі виставку показано вперше. Це результат співпраці музеїв з Білостоку та столиці України, – повідомив директор Музею пам'яті Сибіру, професор Войцєх Слєшинський:

"Ми починаємо вже практичну співпрацю з Україною, а точніше – з музеєм Голодомору в Києві (Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору"). Відкриваємо виставку, що розповідає про цей період, який був одним із найскладніших в історії України 20-го століття. Варто про це нагадувати, адже трагедії, яка сталася в 30-ті роки в Східній Україні, ми зазнаємо в дещо іншому вимірі після 17 вересня 1939 року вже на наших східних землях".

Нагадуємо, що 23 листопада, в Україні відзначатимуть День пам'яті жертв голодоморів. Щороку у четверту суботу листопада українці в цілому світі проводять також акцію "Запали свічку", присвячену пам'яті мільйонів жертв голодної смерті.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.