Спецпроект

У Києві презентували масштабний проект Музею Голодомору

Розробники обіцяють, що це буде потужний освітньо-науковий центр. Він включатиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір. До речі, він має стати найбільшим музеєм в Україні, понад 15 000 кв.м.

Про це повідомив секретар Київської міської ради Володимир Прокопів у Facebook, передає Україна Молода.

 

"Розробники обіцяють, що це буде потужний освітньо-науковий центр. Він включатиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір. До речі, він має стати найбільшим музеєм в Україні, понад 15 000 кв.м", - зазначив Прокопів.

Архітектурний проект розроблений групою архітекторів компанії "Проектні системи" (Київ, Україна, головний архітектор Андрій Миргородський). Також залучені дві всесвітньо відомі дизайнерські компанії – Haley Sharpe Design Ltd (Канада, Великобританія) та Nizio Design International (Польща).

Відкрити музей планують на Дніпровських схилах до 90-роковин Голодомору у 2022 році.

Нагадуємо, що 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор актом геноциду. Це прописано в першій статті Закону "Про Голодомор 1932-1933 років".

Як відомо, жалобні заходи та вшанування пам'яті жертв Геноциду-голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні будуть проводити 23 листопада 2019 року. Серед них, зокрема, Всеукраїнська акція "Запали свічку".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.