Спецпроект

У Києві презентували масштабний проект Музею Голодомору

Розробники обіцяють, що це буде потужний освітньо-науковий центр. Він включатиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір. До речі, він має стати найбільшим музеєм в Україні, понад 15 000 кв.м.

Про це повідомив секретар Київської міської ради Володимир Прокопів у Facebook, передає Україна Молода.

 

"Розробники обіцяють, що це буде потужний освітньо-науковий центр. Він включатиме тимчасову експозицію, дослідницький центр, головний архів, кінозалу, бібліотеку, освітні аудиторії, дитячий простір. До речі, він має стати найбільшим музеєм в Україні, понад 15 000 кв.м", - зазначив Прокопів.

Архітектурний проект розроблений групою архітекторів компанії "Проектні системи" (Київ, Україна, головний архітектор Андрій Миргородський). Також залучені дві всесвітньо відомі дизайнерські компанії – Haley Sharpe Design Ltd (Канада, Великобританія) та Nizio Design International (Польща).

Відкрити музей планують на Дніпровських схилах до 90-роковин Голодомору у 2022 році.

Нагадуємо, що 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор актом геноциду. Це прописано в першій статті Закону "Про Голодомор 1932-1933 років".

Як відомо, жалобні заходи та вшанування пам'яті жертв Геноциду-голодомору 1932 – 1933 рр. в Україні будуть проводити 23 листопада 2019 року. Серед них, зокрема, Всеукраїнська акція "Запали свічку".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.