Спецпроект

АНОНС: У Києві розкажуть про Голодомор 1932-1933 років

Лекція «1932-1933: Як голодом вбивали Україну?» відбуд

Перед слухачами виступить історик, дослідник Голодомору, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

 

Голодомор – це не лише страшна трагедія, що забрала мільйони людських життів. Це також соціальна інженерія, метою якої було змінити ментальність та ідентичність десятків мільйонів людей.

- Чому став можливим Голодомор?
- Чому більшовики вбивали голодом Україну?
- Якою була мета Сталіна?
- Як вбивали голодом та як "замітали" сліди злочину?
- Чи досягнув Сталін мети?

У рамках заходу Володимир Тиліщак також презентує нові видання Українського інституту національної пам'яті: "Людяність у нелюдяний час" (книга про праведні діяння в роки Голодомору, упорядники – Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко), збірник спогадів свідка Голодомору Анастасії Лисивець "Скажи про щасливе життя…" та "Репресовані" щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні" (упорядкування, вступна стаття, загальна редакція – Ярослав Файзулін).

15 листопада, п'ятниця, 18:30.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 2).

Вхід на захід вільний, проте потрібна попередня реєстрація за посиланням – http://bit.ly/2WTAcIY.

Захід організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.