На Рівненщині знайшли останки 14 вояків УПА, загиблих у бою з НКВД

Співробітники КП Львівської обласної ради «Доля» у ході пошукових робіт в селі Іванчі Володимирецького району Рівненської області виявили останки 14 вояків УПА.

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

 

"У 1944 році співробітники НКВД натрапили на підрозділ УПА в селі Іванчі. При спробі оточення села українські повстанці відійшли до лісу, аби не починати бою в населеному пункті. Вже у лісі, неподалік Іванчі, відбувся контактний бій українців з НКВДистами.

Щонайменше чотирнадцять українських вояків загинули у бою. Селяни виготовили саморобні труни і поховали упівців на околиці села, неподалік адміністративної будівлі гранітного кар'єру, що з'явився в Іванчі вже у повоєнні роки", – розповідає заступник директора КП "Доля" Володимир Харчук.

Було встановлено, що всі загиблі – молоді хлопці. В одній із трун було поховано трьох повстанців, в іншій – ще двох, решту – в окремих трунах. На насильницький характер смерті покійних вказує низка фактів: черепи мають ознаки нанесення ударів холодною зброєю, сліди трощі, ймовірно, завданої прикладом гвинтівки.

Один із віднайдених останків мав кульовий отвір у нижній кінцівці, в черепній коробці іншого знайдено кулю від пістолету калібру 9 мм. 

Поряд з останками пошуковці знайшли натільні хрестики, гребінці, мідні обручки, ґудзики від натільної білизни німецького зразка, а головне – залишки набору для чистки німецького карабіну К98.

Тобто характер розташування останків у розкопі, їхній стан, а також віднайдений супровідний матеріал цілком підтвердили свідчення місцевих мешканців про події 1944 року на околицях Іванчі. 

Ексгумація та перепоховання останків здійснюватиметься за кошти Українського інституту національної пам'яті.

"Починаючи з 2016 року на замовлення і коштом Українського інституту національної пам'яті, ексгумовано останки 22 вояків УПА. Вже найближчим часом ми ексгумуємо кістки і цих чотирнадцяти героїв.

Пошук та перепоховання полеглих захисників України і надалі залишатиметься пріоритетом державної політики в сфері національної пам'яті" – зазначає начальник Відділу обліку та збереження місць пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.