Спецпроект

АНОНС: Олександр Зінченко прочитає лекцію про Голодомор та його травми

Лекція історика та журналіста, заступника головного редактора "Історичної правди" Олександра Зінченка «Здолати травми Голодомору, чи зникнути?» відбудеться в Києві 14 листопада.

Недовіра до влади, байдужість до самореалізації, відсутність планів на майбутнє та низька самооцінка – це лише кілька травм, які сучасні українці успадкували від тих, хто пережив Голодомор 1932-1933 років.

 

Олександр Зінченко відповість на питання:

- Які негативні наслідки Голодомору-геноциду ми відчуваємо на собі і нині і, можливо, відчуватимуть наші діти?

- Які поведінкові стереотипи, спровоковані травмою Голодомору, ми успадкували та що з ними робити?

- Чому цінності виживання на теренах, уражених Голодомором, переважають на цінностями самореалізації?

- Як загоєння травми геноциду допоможе українцям стати успішною нацією? 

Лектор переконаний, що загоїти травми минулого є не стільки питанням безпеки, як справою існування для українців.

14 листопада, четвер, 19:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

Вхід вільний, проте потрібна попередня реєстрація за посиланням – http://bit.ly/2WTAcIY.

Захід організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності.

Подія у Facebook.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.