Спецпроект

У Відні відкрили меморіальну дошку кардиналу, що допомагав українцям під час Голодомору. ФОТО

Заходи пам'яті жертв Голодомору відбулися у австрійській столиці 12 листопада.

Про це у Facebook написав посол України в Австрії Олександр Щерба.

У Архієпископському палаці Відня відкрили дошку пам'яті Віденського кардинала Теодора Інніцера. Це був єдиний іноземний духовний лідер, який у 1933 році підняв голос на захист вмираючих від голоду українців, створивши "Комітет допомоги Украı̈ні" .

 
facebook.com/o.scherba

Як напередодні відкриття повідомляв "Укрінформ", пам'ятна дошка зроблена з каменю та має круглу форму, нагадуючи жорна. Її текст говорить про заклик кардинала від 16 жовтня 1933 року про допомогу жертвам Голодомору.

Також на дошці міститься число "163", яке буквально означає приблизну кількість зернин в 5 колосках, а в глибшому розумінні – вартість людського життя (відповідно до так званого "Закону про 5 колосків"). Дизайнером пам'ятної дошки став український архітектор Ростислав Бортник, автор присвяченого Голодомору мистецького проєкту "163".

Перед церемонією відкриття у приміщенні "Клубу Штефанплац 4" американський історик Тімоті Снайдер прочитав лекцію про Інніцера.

 

З вітальними промовами також виступили кардинал Відня Крістоф Шенборн, глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук), віденський рабин Шломо Хофмейстер та Олександр Щерба.

"А ввечері був концерт української духовної музики у виконанні нашого знаменитого хору "Дударик" і оперної співачки Зоряни Кушплер - в головному храмі Австрії, соборі Святого Штефана. І вручення предстоятелем УГКЦ Блаженнійшим Святославом Шевчуком Ордена Андрея Шептицького кардиналу Крістофу Шьонборну", - пише посол.

 
 
 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.