Спецпроект

У Відні відкрили меморіальну дошку кардиналу, що допомагав українцям під час Голодомору. ФОТО

Заходи пам'яті жертв Голодомору відбулися у австрійській столиці 12 листопада.

Про це у Facebook написав посол України в Австрії Олександр Щерба.

У Архієпископському палаці Відня відкрили дошку пам'яті Віденського кардинала Теодора Інніцера. Це був єдиний іноземний духовний лідер, який у 1933 році підняв голос на захист вмираючих від голоду українців, створивши "Комітет допомоги Украı̈ні" .

 
facebook.com/o.scherba

Як напередодні відкриття повідомляв "Укрінформ", пам'ятна дошка зроблена з каменю та має круглу форму, нагадуючи жорна. Її текст говорить про заклик кардинала від 16 жовтня 1933 року про допомогу жертвам Голодомору.

Також на дошці міститься число "163", яке буквально означає приблизну кількість зернин в 5 колосках, а в глибшому розумінні – вартість людського життя (відповідно до так званого "Закону про 5 колосків"). Дизайнером пам'ятної дошки став український архітектор Ростислав Бортник, автор присвяченого Голодомору мистецького проєкту "163".

Перед церемонією відкриття у приміщенні "Клубу Штефанплац 4" американський історик Тімоті Снайдер прочитав лекцію про Інніцера.

 

З вітальними промовами також виступили кардинал Відня Крістоф Шенборн, глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук), віденський рабин Шломо Хофмейстер та Олександр Щерба.

"А ввечері був концерт української духовної музики у виконанні нашого знаменитого хору "Дударик" і оперної співачки Зоряни Кушплер - в головному храмі Австрії, соборі Святого Штефана. І вручення предстоятелем УГКЦ Блаженнійшим Святославом Шевчуком Ордена Андрея Шептицького кардиналу Крістофу Шьонборну", - пише посол.

 
 
 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.