Czech-in: Новий проєкт на “Історичній правді”

“Історична Правда” у співпраці з Чеським центром в Києві розпочинає новий авторський проєкт. На сайті в рубриці "Czech-in" щомісяця публікуватимуться статті про чеське двадцяте століття.

Автором проєкту є Радомир Мокрик, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету в Празі.

 

Історичні та культурні зв'язки України та Чехії є загальновідомими: від українських академій та університетів, які діяли в Чехословаччині в міжвоєнний період, крізь Празьку поетичну школу і до драматичних подій Празької весни 1968 року. Водночас, при акценті на "українських" слідах в історії Чехії, подекуди недостатньо уваги приділяється історії самої Чехії, чеським визначним діячам та віховим подіям.

Czech-in покликаний заповнити ці прогалини та ознайомити українського читача з ключовими подіями та особистостями новітньої чеської історії – від Томаша Масарика до Мілана Кундери, від проголошення незалежності у 1918 році до Оксамитової революції 1989 року. Пріоритетом проекту є безпосередньо чеський погляд на власну історію та дискусії в чеському середовищі щодо історії власної держави.

Через декілька днів на "Історичній Правді" буде опублікована перша стаття до 30-ї річниці Оксамитової революції: хронологія та логіка подій падіння комунізму в Чехословаччині та прихід до влади Вацлава Гавела.

У грудні готується стаття про Йозефа Тоуфара та "Чігоштське диво", подію, яка стала одним з мотивів для переслідування церкви комуністичним режимом на зламі 40х - 50х років. Сам Тоуфар був фактично закатований співробітниками служби безпеки і став одним із символів самопожертви за віру.

Січнева стаття буде присвячена Яну Палахові, студентові, який вчинив акт самоспалення на центральній площі Праги в січні 1969 року на знак протесту проти окупації Чехословаччини та байдужості суспільства.

Czech-In триватиме два роки і розповість про 24 головні миті чеської новітньої історії.

В рамках проєкту будуть публікуватися документи та фотоматеріали з архівів Чехії, а також анонси подій, пов'язаних з історією країни.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.