Російського історика підозрюють у вбивстві колишньої студентки. Його виловили з Мойки разом з її рештками

Відомий історик з Санкт-Петербурга, кавалер Ордену почесного легіону Франції Олег Соколов зізнався у вбивстві 24-річної випускниці. Соколова затримали, коли він намагався позбутися тіла.

Про це пише ВВС.

 

Вранці 9 листопада доцента інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету Олега Соколова затримали на набережній річки Мойки, коли він ймовірно намагався втопити рюкзак з двома відрізаними жіночими руками і травматичним пістолетом.

63-річний вчений був нетверезий і впав у річку. Він був госпіталізований з переохолодженням, а в неділю Соколова перевели в слідчий ізолятор.

Пізніше в квартирі доцента на набережній Мойки, як повідомляло видання "Фонтанка", були виявлені жіноче тіло, голова і закривавлена ​​пила.

Убитою виявилася випускниця СПбДУ Анастасія Єщенко, з якою Соколова пов'язували романтичні стосунки.

За даними "Інтерфаксу", дівчину було вбито з обрізу малокаліберної гвинтівки під час сварки.

 
Працівники російських спецслужб підіймають з Мойки рештки жертви вбивства
ALEXANDER DEMIANCHUK/TASS

"Він визнав свою провину", - повідомив адвокат Соколова Олександр Почуєв агентству Франс прес, додавши, що його підзахисний шкодує про скоєне і співпрацює зі слідством.

Олег Соколов спеціалізується насамперед на військовій історії Франції і є основоположником військово-історичної реконструкції в Росії. Він був нагороджений французьким орденом Почесного легіону.

З 2000 року він є доцентом кафедри історії нового і новітнього часу СПбДУ. Соколов - автор програми курсу з історії військового мистецтва. Постійно вів науково-дослідну роботу в галузі дослідження військової історії Росії та Європи XV-XIX століть.

Виступає автором понад 30 наукових праць, виданих в Росії, Франції, Іспанії, Чехії.

Колега Соколова, який попросив про анонімність, розповів Бі-Бі-Сі: "Він нормальний вчений, але з такою дурістю. Зображав Наполеона на лекціях і організовував історичні реконструкції, де був Наполеоном".

Раніше російська преса писала про кілька скандалів за участі російського науковця. Один з них був пов'язаний із насильством стосовно іншої жінки. А другий - із звинуваченнями у плагіаті в одній із його публікацій. 

Повідомлялося, що Соколов був членом наукової ради при Російському військово-історичному товаристві, яке очолює міністр культури Володимир Мединський. В даний час інформація про Соколова видалена з сайту РВІТ.

За повідомленнями в російських ЗМІ, після вбивства Соколов планував накласти на себе руки в мундирі Наполеона в Петропавлівській фортеці на очах у містян і туристів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.