У Львові до відкриття готують Музей міста. ВІДЕО

Музей міста планують відкрии у Львові в 2020 році.

Про це пише zaxid.net.

 

Музей буде розташований на площі Ринок у підвалах Ратуші. Зараз там триває ремонт, приміщення готують до того, щоби приймати відвідувачів і розміщувати там експозиції.

Музей міста не матиме постійної експозиції. Там по черзі презентуватимуть виставки на різні теми, пов'язані зі Львовом.

"Функція музею міста або інструменти, які він буде використовувати – це будуть змінні виставки. Це буде простір змінних виставок, довготривалих. Це будуть не такі короткотермінові виставки.

По суті, ми не будемо мати постійної експозиції. Щоразу ми будемо піднімати нові теми, пов'язані з містом", – розповіла начальниця відділу "Музей міста" Львівської міськради Тетяна Бей.

Кураторська група вже підготувала концепцію першої експозиції. Вона буде присвячена дитинству.

"Ми вирішили спробувати зрозуміти, якщо мова йде взагалі про пізнання міського простору, коли ж діти і як починають самостійно освоювати міський простір.

Тобто настає якийсь момент, коли дитина вже не мусить ходити, може не ходити за ручку з батьками, і їй дозволено самостійно вийти за межі двору", – додала учасниця кураторської групи проекту Наталія Дзюбенко.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.