АНОНС: У Києві відкриється виставка про падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі

Вуличну виставку «30 років Свободи: повернення до Європи» відкриють на Михайлівській площі столиці.

Про це повідомляє прес-служба організатора виставки - Українського інституту національної пам'яті.

 

Кінець 1980-х років для європейських країн ознаменувався падінням комуністичної імперії в Центрально-Східній Європі, центром якої був СРСР. Регіоном прокотилася хвиля демократичних революцій, які змінили хід світової історії. 

При чому кожна з країн комуністичного блоку мала свій власний рецепт суспільно-політичних змін, свою дорогу до "спільного європейського дому".

"Виставка цікава тим, що демонструє в одній площині, як кожен із наших сусідів прощався із комунізмом та окреслює місце України в цих процесах. Попри різні сценарії перетворень, які переживали наші європейські сусіди, усі вони вибрали свободу та демократію.

Цей досвід залишається актуальним для нас, українців, і сьогодні. Маємо сподівання що наш проєкт допомагатиме українцям краще пізнати  наших європейських сусідів та нашу спільну історію", - говорить заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак

На відкриття виставки запрошені представники державної влади, дипломатичного корпусу, громадські діячі, журналісти. Зокрема у відкритті виставки візьмуть участь: 

Іванна Климпуш-Цинцадзе - народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу,  

Володимир Тиліщак - заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, Радек Матула - Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки, 

Марек Шафін - Надзвичайний і Повноважний Посол Словацької Республіки, Юріс Пойканс - Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки, 

Богдан Горинь - український політичний та громадський діяч, колишній дисидент,  

Олесь Шевченко - український політичний та громадський діяч, колишній дисидент, 

Богдан Нагайло - шеф української редакції "Радіо Свобода" у 1989-1991 рр.).

четвер, 7 листопада, 12:00.

Місце: Михайлівська площа, між Дипломатичною академією та пам'ятником княгині Ользі.

Виставка працюватиме протягом місяця.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.