У Львові археологи знайшли монастирську крипту з людськими останками. ФОТО

Археологи провели розкопки на львівській вулиці Корнякта.

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

 
Рятівна археологічна служба

Фахівцям протягом двох тижнів робіт вдалося знайти залишки споруд костелу Святої Трійці та монастиря тринітаріїв, які були тут до 1848 року.

Зокрема археологи припускають, що натрапили на монастирську крипту - всередині лежали людські останки. Як уточнює сайт ГалІнфо, це були кілька костей, зокрема, частина людської черепної коробки. Наразі їх передали антропологам для отримання більш детальної інформації. 

 

Крім того, було знайдено частину арочного склепіння пивниці монастиря та фрагмент фасадного муру монастирського комплексу від вулиці Театральної.

 
Рятівна археологічна служба

Також дослідникам вдалось виявити елементи кахлю, частинки керамічного посуду та монети різних періодів.

 
 

У жовтні стартував ремонт вулиці Корнякта з заміною бруківки. Роботи всупереч нормам законодавства почали проводити без археологічного нагляду. На це порушення звернули увагу науковці та ЗМІ, після чого археологів таки допустили до робіт.

Довідка. Костел Пресвятої Трійці і монастир тринітаріїв у Львові були збудовані на початку XVIII ст. У крипті ховали зокрема представників роду Вельгорських - вони давали чималі пожертви на будівництво. У 1783 році монастир був ліквідований, будівлі передані університету. Комплекс був зруйнований внаслідок обстрілу міста та пожежі під час придушення повстання 1848 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.