У білоруських Куропатах пройшла "Ніч розстріляних поетів". ФОТО

Увечері 29 жовтня на території білоруського меморіалу Куропати, де в 1930-ті роки відбувалися масові розстріли, відбулася третя щорічна акція пам'яті «Ніч розстріляних поетів».

Про це повідомляє білоруська служба радіо "Свобода".

 

Акцію було присвячено річниці "Чорної ночі" з 29 на 30 жовтня 1937 року, співробітники НКВС розстріляли понад 100 представників білоруського інтелігенції, зокрема 22 літераторів.

 

Активісти, літератори, музиканти, громадські діячі в Куропатах зачитували імена репресованих поетів, письменників та інших представників інтелігенції, влаштовували короткі виступи і зачитували вірші розстріляних поетів, священики читали молитви.

У заході брали участь кілька сотень людей.

 

Крім того, біля будівлі КДБ Білорусі в Мінську відбулася акція "Ланцюг пам'яті".

 

Довідка. Куропати – урочище біля Мінську, де у 1937-1941 роках співробітники НКВД розстрілювали репресованих мешканців Білоруської Республіки, за різними підрахунками, від 40 до 200 тисяч осіб.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.