У Мюнхені вшанували пам'ять Степана Бандери

У Мюнхені пройшли жалобні заходи з нагоди 60-х роковин смерті ідеолога українського національно-визвольного руху, провідника ОУН Степана Бандери.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у генеральному консульстві України у Мюнхені.

 
ФОТО УКРІНФОРМ

У панахиді на міському цвинтарі "Вальдфрідгоф" взяли участь більше сотні людей, зокрема, представники духовенства, української діаспори і громади, дипломати.

До могилі героя української нації поклали вінки і квіти.

 
фото укрінформ

У суботу в Українській греко-католицькій церкві св. Покрови та св. Апостола Андрія Первозванного в Мюнхені також пройшло богослужіння.

Як відомо, ідеолога українського національно-визвольного руху, політичного діяча, одного з лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру було убито 15 жовтня 1959 року у Мюнхені агентом радянських спецслужб.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.