У Мюнхені вшанували пам'ять Степана Бандери

У Мюнхені пройшли жалобні заходи з нагоди 60-х роковин смерті ідеолога українського національно-визвольного руху, провідника ОУН Степана Бандери.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у генеральному консульстві України у Мюнхені.

 
ФОТО УКРІНФОРМ

У панахиді на міському цвинтарі "Вальдфрідгоф" взяли участь більше сотні людей, зокрема, представники духовенства, української діаспори і громади, дипломати.

До могилі героя української нації поклали вінки і квіти.

 
фото укрінформ

У суботу в Українській греко-католицькій церкві св. Покрови та св. Апостола Андрія Первозванного в Мюнхені також пройшло богослужіння.

Як відомо, ідеолога українського національно-визвольного руху, політичного діяча, одного з лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру було убито 15 жовтня 1959 року у Мюнхені агентом радянських спецслужб.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.