У Запоріжжі відкрили мурал з генералом Марком Безручком. ФОТО

Патріотичний мурал під назвою "Доба нескорених" був відкритий у Запоріжжі 20 жовтня

Про це у Facebook повідомив директор Департаменту культури Запорізької ОДА Владислава Мороко.

Зображення розмістили біля запорізького автовокзалу.

 

На муралі зображені генерал-хорунжий армії УНР Марко Безручко, воїни часів Української революції та бійці сучасної російсько-української війни.

 

Довідка:

Марко Безручко – генерал-хорунжий Армії УНР. Народився 31 жовтня 1883 року в м. Великий Токмак, нині – Токмак Запорізької обл. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище та Миколаївську військову академію у Санкт-Петербурзі, був на фронтах Першої світової війни. 

У травні 1918 року вступив до армії Української держави, служив у Генеральному штабі, очолював штаб корпусу Січових стрільців. З 1920 року Марко Безручко командував 6-ю Січовою дивізією армії УНР, зокрема 6 травня 1920 року разом із польськими частинами звільняв Київ від більшовиків.

 

Із початком контрнаступу радянських військ разом із своїм начальником штабу Всеволодом Змієнком Безручко організовував героїчну оборону міста Замостя проятгом 28 серпня – 2 вересня 1920 року. Українсько-польські підрозділи чисельністю до 4 тис. осіб завдали нищівної поразки 16-тисячній Першій кінній армії Будьонного та не дали перекинути підкріплення розгромленим військам Тухачевського під Варшавою.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.