Апеляційний суд почав розглядати позов УІНП щодо проспектів Бандери та Шухевича в Києві

Перше засідання Шостого апеляційного адміністративного суду з питання київських проспектів Степана Бандери та Романа Шухевича відбулося 16 жовтня, але тривало недовго

Про це повідомляє активіст Олег Слабоспицький, який був присутній на засіданні.

Суд мав розглянути апеляцію Українського інституту національної пам'яті на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, який у червні 2019 року скасував рішення Київради про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича.

 
Oleg Slabospitsky

На засідання прийшло чимало людей. Переважно це були активісти, які підтримують апеляцію УІНП. Однак прийшлиі і прибічники проросійської діячки Олени Бережної, за позовом якої суд першої інстанції повернув проспектам старі назви. Між двома групами виникали словесні конфлікти.

Оскільки звичайни судовий зал не вмістив всіх бажаючих, засідання перенесли до актової зали.

 
Прибічники Бережної
Oleg Slabospitsky

Судді задовольнили клопотання УІНП, згідно якого Бережна має письмово пояснити, як саме порушуються її права (на цьому вона наголошувала у своєму позові, але не навела конкретних фактів).

Після цього засідання було перенесено на 28 жовтня

 
Oleg Slabospitsky

Як відомо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) проголосувала в червні 2017 року.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.