Апеляційний суд почав розглядати позов УІНП щодо проспектів Бандери та Шухевича в Києві

Перше засідання Шостого апеляційного адміністративного суду з питання київських проспектів Степана Бандери та Романа Шухевича відбулося 16 жовтня, але тривало недовго

Про це повідомляє активіст Олег Слабоспицький, який був присутній на засіданні.

Суд мав розглянути апеляцію Українського інституту національної пам'яті на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, який у червні 2019 року скасував рішення Київради про перейменування проспектів Московського на Бандери і Ватутіна на Шухевича.

 
Oleg Slabospitsky

На засідання прийшло чимало людей. Переважно це були активісти, які підтримують апеляцію УІНП. Однак прийшлиі і прибічники проросійської діячки Олени Бережної, за позовом якої суд першої інстанції повернув проспектам старі назви. Між двома групами виникали словесні конфлікти.

Оскільки звичайни судовий зал не вмістив всіх бажаючих, засідання перенесли до актової зали.

 
Прибічники Бережної
Oleg Slabospitsky

Судді задовольнили клопотання УІНП, згідно якого Бережна має письмово пояснити, як саме порушуються її права (на цьому вона наголошувала у своєму позові, але не навела конкретних фактів).

Після цього засідання було перенесено на 28 жовтня

 
Oleg Slabospitsky

Як відомо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) проголосувала в червні 2017 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.