У Києві відкрили вуличну виставку про історію українського війська. ФОТО

14 жовтня до Дня захисника України на Хрещатику відкрилася виставка «Воїни. Історія українського війська»

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Виставка – оновлений проект УІНП, який презентує сучасні фото історичних реконструкторів у військових обладунках.

 

19 банерів виставки представляють однострої та зброю українських воїнів у різні історичні епохи, від часів Русі та Великого Князівства Литовського до сьогодення. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви.

"Як напівжартома-напівсерйозно сказала одна з моїх колег, "Воїни повертаються на Майдан". І це глибоко символічно. Воїни повертаються – це те, що принципово і критично необхідно нині Україні.

Тут представлені воїни, яких з часів Русі намагаються приватизувати наші північні сусіди, які ставлять пам'ятники Анні Ярославні та князю Володимиру. Тут ми бачимо козацтво, яке так само впродовж століть намагалися представити холопами, розбійниками. Ми бачимо воїнів часів Української революції 1917-1921 років, воїнів УПА, яких так само намагалися дискредитувати з різних боків", - зазначила на відкритті Перший заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак.

 

На відкритті виставки виступили герої сучасної російсько-української війни: Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігор Гордійчук, ветеран добровольчого батальйону "Січ" та полку поліції спеціального призначення "Київ" Ірина Цвілакомандирка батальйону "Госпітальєри", народна депутатка Яна Зінкевич. Також слово взяв відомий блогер і телеведучий Віталій Гайдукевич, який активно займається пропагандою нових підходів до патріотичного виховання в армії.

 

Виставка "Воїни. Історія українського війська" експонуватиметься на Хрещатику протягом місяця.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.