АНОНС: Презентація проекту парку «Древній Звенигород» в Києві

У Києві розкажуть про проект облаштування інноваційного історико-культурного парку у селі Звенигород, що поблизу Львова.

Майже тисячоліття тому там було велике місто – одна з трьох перших княжих столиць українського Прикарпаття, повідомляють організатори.

 

Під час презентації підведуть попередні підсумки проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці", що став переможцем у конкурсній програмі Українського культурного фонду 2019 року "Створюємо інноваційний культурний продукт".

Спікери:

Віра Гупало – доктор історичних наук, наукова керівниця проекту створення історико- культурного парку "Древній Звенигород" та наукова консультантка проекту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці";

Наталя Войцещук – координаторка проекту створення Парку "Древній Звенигород" та керівниця проекту "Древній Звенигород: брендинг і промоція княжої столиці";

Мирослава Іваник – менеджерка з комунікації проекту "Древній Звенигород: брендинг та промоція княжої столиці"

Час: 8 жовтня, вівторок, 16.00

Місце: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17

Вхід вільний за попередньої реєстрації

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.