Антропологи відтворили обличчя жінки, яка жила 7,5 тис. років тому. ФОТО

Вчені антропологи відтворили обличчя жінки, яка жила 7,5 тис. років тому. Череп жінки, яка померла у віці від 30 до 40 років близько 5400 до Р.Х., археологи виявили в печерному похованні недалеко від мису Європа на Гібралтарі у 1996 році.

Череп зберігався в запасниках Національного музею Гібралтару до того часу, поки вчені не вирішили досліджувати знахідку за допомогою сучасних технологій, повідомляє Гал-Інфо із посиланням на видання Вокруг Света.

 

Генетики змогли виокремити з черепа ДНК, яке підтвердило припущення, що череп належав жінці. Також стало відомо, що вона була темноволоса і мала темні очі.

 

"Що цікаво, коли ми подивилися на її предків, то 10% генів були місцевими, але 90% її генів були з Анатолії (сучасна Туреччина)", - розповів Клайв Фінлейсон з Національного музею Гібралтару.

 

Експерти вирішили дати ім'я жінці, назвавши її Кальпією. Потім скульптори приступили до реконструкції її обличчя, щоб відновити образ першого відомого гібралтарця.

 

Проблема полягала в тому, що череп був сильно деформований після поховання, тому для відновлення вигляду потрібно змінити відскановану копію черепа. Заповнивши втрачені частини, експерти змогли зрозуміти, як виглядала жінка.

Загалом реконструкція зайняла шість місяців. Для створення скульптури використовували справжнє людське волосся.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.